Обложка канала

Борисов. Страница 5

1574 @gastrofamily
Открыть

Телеграм-канал украинского ресторатора Дмитрия Борисова.

  • Борисов

    ​​5 типових помилок, які роблять власники ресторанів, та як їх уникати. Підготував колонку для Дія.Бізнес і вирішив поділитися тут повним текстом. 1. Відсутність чіткої та прозорої бізнес-моделі Бізнес-модель — це серце бізнесу, основа для стратегії. Компас, який визначає, в якому напрямку ви рухаєтеся на ринку: яких цілей ви хочете досягнути, який продукт і яку цінність створюєте, яких ресурсів для цього потребуєте. Дуже часто підприємці намагаються вести справи інтуїтивно, відштовхуючись від зовнішніх факторів, а не цілісного розуміння свого бізнесу. Наприклад, людина має приміщення і вирішує відкрити «якийсь заклад». Наймає маркетолога, який має «придумати концепт», дизайнера-архітектора, шеф-кухаря. Якщо немає чіткого розуміння бізнес-моделі та єдиного центра відповідальності, виходять «заклади-Франкенштейни»: ніби у них є все, що має бути в успішного ресторану, але вони ніколи не працюють ефективно. Ключові показники, які варто закладати на самому початку: середній чек та кількість чеків на день. Середній чек напряму залежить від цінової політики та сегменту, в якому ви працюєте. Наприклад, всі QSRD-бренди GastroFamily створені таким чином, аби людина, маючи 5 євро, могла отримати щонайменше одну повноцінну страву та напій — за 300 секунд у закладі або за 15-30 хвилин з доставкою додому. Всі інші рішення підпорядковуються цьому принципу. Розробляється технологія, яка дозволяє забезпечувати таку швидкість і видавати сотні-тисячі порцій на день на мінімальній площі. Для цього створюється внутрішня та зовнішня IT-екосистема. Все, від рецептур до пакування, розробляється в межах цієї стратегії. Ми можемо готувати бургери, піцу, суші або морепродукти — бізнес-модель в межах всіх QSRD-брендів буде універсальною. До речі, для QSRD-брендів кількість посадкових місць фактично неважлива: хот-дог, шаурму або сендвіч з тунцем людина може з’їсти на місці за 5 хвилин, взяти з собою, замовити на доставку. У середньому заклад площею від 30 квадратних метрів може обслуговувати від 300 до 1500 чеків на день. Тож, за песимістичного сценарію, наша щомісячна виручка: 300 (кількість чеків) * 5 (середній чек) * 30 (кількість днів) = 45 000 євро. Вона має покривати всі витрати (собівартість продуктів, оплату праці, оренду, податки тощо) та включати запланований прибуток.   Типова операційна модель QSRD-закладу виглядає так: -Food&Beverage Cost (собівартість продуктів та напоїв): 35−45% -Labor Cost (заробітна плата): 15% -Rent Cost (вартість оренди): 10% -Paper Cost (одноразовий посуд, серветки, бокали): 5% -Taxes (податки): 10% -Інші витрати: 5%   За такого розрахунку з 45 000 євро ваш прибуток складатиме 9 000 євро на місяць, а рентабельність складе 20%. Для різних сегментів / ринків / форматів існування закладу долі витрат будуть різними, однак принцип, за яким можна обрахувати та запланувати бізнес-модель нового закладу, залишається незмінним.   2. Орієнтація на суб’єктивні вподобання, а не реальний стан ринку Дуже часто люди обирають концепцію закладу, орієнтуючись на власні смаки, а не стан ринку. Вони хочуть готувати «як для себе», не оцінюють реальний попит та можливості. Наприклад, людина — вегетаріанець. Відкриває ресторан з веганським меню біля бізнес-центрів. Але виявляється, що 90% людей, які в них працюють, звикли на обід їсти або борщ, або бургери. Або люди відкривають заклад в тому районі, де немає інших барів і ресторанів. Сподіваються, що низька конкуренція — запорука високого попиту. Насправді ж відсутність інших закладів радше свідчить про те, що на обраній локації якраз достатнього попиту, обсягу ринку немає. Таких прикладів багато. Рішення — орієнтуватися не тільки на власний смак та бізнес-інтуїцію, але й на конкретні факти. Наприклад, наразі обираючи локацію та концепцію закладу, ми обробляємо десятки показників: дані геомаркетингового аналізу, оцінку конкурентного середовища, теплові карти доставки від наших брендів в тих містах, де вже працюють заклади компанії тощо. Частина 2. В наступному пості

  • Борисов

    Щоб ви уявили, як це працює, ми навіть створили Insta-гру в доданій реальності. В ній ви вже можете прикинути розташування базових меблів в будь-якому просторі. До речі, круто працює при огляді приміщень: за 2-3 кліки вже можна уявити, як будь-яка кімната перетворюється на зал БПШ. Пишіть, як вам. Чи варто зробити частину з іншими елементами? І чи було б вам цікаво так само зібрати «Білий Налив», Mushlya та інші концепти?

  • Борисов

    БПШ в деталях

  • Реклама

  • Борисов

    ​​Створення wow-емоцій у гостя – не завжди дорівнює «мільйонні інвестиції в інтер’єр». Замість «дорогих люстр» та «мармурових сходів» для QSRD-форматів ми обираємо технологічні, не дорогі та ефектні рішення. Та й взагалі плануємо дизайн-проєкти, аби новий заклад збирався як конструктор. Зараз в умовах війни бачимо, як це полегшує життя при вимушеній релокації. Тож, наприклад, що визначає на рівні ремонту/інтер’єру атмосферу в БПШ. Кольори. Білий, рожевий, червоний. «Заклад з шаурмою, схожий на будиночок Барбі» - це щось абсолютно не звичне і круто вирізняється на ринку 🍩Неон. Для кожного концепту маємо 3-5 готових неонових рішень: вивіски та креативні зображення якірних продуктів 🍩Шпалери зі брендовими надписами (клеються самі) 🍩Insta place: комунальний стіл зі скульптурою пончиком (є кілька варіантів на вибір), герой тисячі сторіз 🍩Керамічні декоративні пончики на стінах 🍩Легкі, мобільні та витривалі меблі: стільці, базові столики та низькі довгі дивани, які забезпечують додаткову максимально посадку під стінами Ось все це можна зміксувати і адаптувати пуд будь-яке нове приміщення на 2-3 дні.

  • Борисов

    GastroFamily Food Point: бізнес, який збирається як стіл з IKEA. Мінімальні інвестиції у відкриття: 19 000 євро: franch.borysov.com.ua/tpost/y…od-point

  • Борисов

    Повертаюся в інфопростір тепер ще з відеоконтентом. Мій Youtube-канал «Ресторатор» пережив багато трансформацій від лайфстайл-гастроблогу до онлайн-академії ресторанного бізнесу. Все це залишається у відкритому доступі. Тепер буду більше розповідали про наше остаточне перетворення на глобальну foodtech-компанію, а також можливості для українського бізнесу. Перше відео – як міст між тим, що було «до» і тим, що «буде». В інтерв’ю з Ігорем Діденком розповідаю про ранок 24 лютого, «кухонні війська», диверсантів та волонтерських кухнях, про українські ресторани в Європі і про те, які спеціальні умови ми пропонуємо українцям, які хочуть спробувати себе в ресторанному бізнесі.

  • Борисов

    ​​Ми не продаємо франшизу, ми шукаємо партнерів на нових ринках. Вирішив якось оформити свої думки, аби прояснити, яку саме бізнес-філософію я сповідую і на яке партнерство ми розраховуємо. По пунктах) 🌟 1. Ми не продаємо франшизу Натомість ми розвиваємо формати, концепти та бренди на умовах франчайзингу. Наша мета: сотні успішних закладів в різних токах світу, які ефективно працюють і приносять запланований прибуток партнерам-франчайзі (5-25%) і нам, компанії-франчайзеру роялті (0%-5%). Щомісяця. Щороку. Це постійна партнерська робота, підтримка, на етапі створення закладу, відкриття та роками – під час його роботи. Ми разом аналізуємо показники і шукаємо варіанти, як їх покращити, як разом з партнером франчазі заробляти більше, роблячи наших клієнтів, гостей щасливими від взаємодії з нашими продуктами та брендами. Створюємо нові продукти, використовуємо нові інструменти. Працюємо разом рівно стільки, скільки існує заклад. Роками. 🌟 2. Ми шукаємо партнерів Ефективна співпраця можлива лише між рівними партнерами і лише за win-win принципами. Іноді зустрічаю таку логіку: «Якщо я купляю франшизу, я – замовник послуг, а ви, франчайзер – виконавець. Я буду, як на ринку, обирати та ставити свої умови». Ні. Франчайзі обирає компанію, експертності якій довіряє, ми – як франчайзер – обираємо партнера, який, на нашу думку, здатен операційно керувати власним бізнесом за нашою франшизою. Якщо ми довіряємо одне одному, ми розподіляємо відповідальність, обов’язки, прибуток та ризики. І разом робимо все для розвитку цього конкретного закладу, бренду, концепту, компанії. 🌟 3. Партнерство неможливе без довіри Так, ми, безумовно, оформлюємо нашу співпрацю юридично. Ми укладаємо попередній договір та договір комерційної концесії. Ми максимально детально прописуємо всі умови. Але якщо хоча б у одного з партнерів не буде 100% довіри на старті, нічого не вийде. І, так, довіра і віра в результат може бути лише 100%-ою, інакше це вже не про довіру, а про сумніви. Про небажання брати на себе підприємницькі, фінансові, бізнесові, пандемійні інші ризики. 🌟 4. Рішення кожного з партнерів має бути зваженим та усвідомленим. Бувають запити в стилі: «У мене є 10 000 євро. Переконайте мене купити вашу франшизу». Я вважаю, що неетично когось в чомусь переконувати. Ми не можемо прийняти рішення за партнера, підштовхнути до чогось. Рішення займатися підприємницькою діяльністю може бути тільки вашим власним. Франчайзинговий заклад - це власний бізнес франчайзі. 🌟 5. Ми спеціально створили максимально прозорий алгоритм співробітництва. Він виглядає так: попередній договір і сплата 50% паушального внеску - спільні роботи зі створення закладу (тут ми включаємося у всі процеси - від вибору приміщення до тренунгі команду) - за 1-2 тижні до відкриття ми підписуємо договір комерційної концесії, а ви сплачуємо другу частину паушального внеску. Після цього ви щомісячно сплачуєте від 0 до 5% роялті, а ми надаємо щомісячну підтримку. Ключовий момент - ось тут. Ви сплачуєте 50% паушального внеску (для українців на нових ринках ця сума – всього 5000 євро). Ми, розуміючи серйозність ваших намірів, проводимо спільно з вами-франчайзі роботу з аналізу ринку, вибору приміщення, адаптації концепції під обрану локацію, запланований обсяг інвестицій і бізнес-цілі, налагоджуємо постачання private label продуктів і вирішуємо всі юридичні / бюрократичні питання. Допомагаємо всіма можливими законними засобами вам, франчайзі, створити ваш бізнес і керувати ним, використовуєчи 12 років досвіду на різних ринках світу. Якщо ви не готові укласти попередній договір і без жодних домовленостей та оплат чекаєте, що наша команда буде витрачати ресурс, оцінюючи ринок вашої країни/міста, наявні приміщення, локальне законодавство, це свідчить лише про те, що ви ще не прийняли рішення і ви не довіряєте нам як партнерам. Або не довіряєте собі. Якщо ж довіра є, буду радий співпраці. Всі заявки приймаю я особисто.

  • Борисов

    ​​GastroFamily Goes Global - проєкт, який розвивається в режимі реального часу. Щодня ми отримуємо нові заявки, спілкуємося з сотнями потенційних партнерів, обираємо міста, в яких все восени з’являться перші заклади. Відповідаючи на сотні типових питань, ми краще розуміємо, яка інформація потрібна партнерам для прийняття рішення. Так само краще розуміємо, партнерів з яким бекграундом ми б хотіли бачити в якості франчайзі. Якісь готові універсальні відповіді відразу викладаємо на сайт. Ось, наприклад, зараз є кілька оновлень. Для 4 брендів – Білий Налив, БПШ, Mushlya та DOGS&BURGERS маємо деталізовану пропозицію: 🌭Максимально широко розписали прогнозовану операційну бізнес-модель 🌭Два формати існування для кожного з брендів: Quick Service Restaurant & Delivery ( (кафе-ресторан) та Food point QSRD (кафе-магазин) 🌭Для кожного з форматів прораховані необхідні інвестиції за умови купівлі обладнання / лізингу / оренди 🌭 Вимоги до локації та приміщення 🌭Відмінності між класичною та пасивною («управлінською») франшизами Читайте, обирайте. Пишіть, відповіді на ще які питання ви б хотіли побачити на сайті.  Протягом тижня таку ж інформацію викладемо для всіх 15 концептів) 💙💛 Білий Налив: franch.borysov.com.ua/tpost/h…ii-naliv 💙💛 DOGS&BURGERS: franch.borysov.com.ua/tpost/7…pburgers 💙💛 Mushlya: franch.borysov.com.ua/tpost/h…-mushlya 💙💛 БПШ: franch.borysov.com.ua/tpost/m…nm1-bpsh

  • Борисов

    Кілька кадрів на згадку про те, з чого починалася сіфуд-культура в Україні. 2014-ий рік. Євро по 15. Устриці – 29 гривень, Prosecco – 29 гривень, половинка лобстера на грилі – 89 гривень.

  • Борисов

    ​​Як ми навчили цілу країну їсти устриці та полюбляти морепродукти 🥂🐚🦐 Пам’ятаєте, років 8-10-15 тому устриці були атрибутом «важкого люксу»? Не для всіх. Вони подавалися в закладах з дорогими люстрами та вважалися шиком. Мені завжди було цікаво: як так? Чому в Європі можна за кілька євро знайти свіжі морепродукти на маркетах та в кафе, чому я можу посеред міста зустріти студентів / пенсіонерів / будь-кого з келихом в одній руці та з устрицею – в іншій? І чому це неможливо в Києві? Не було попиту? Так, бо в 2000-их у більшості людей в голові навіть не було файлу, що так можна. Не було пропозиції? Так, тому що попит на такий продукт створювала лише дуже маленька за обсягами категорія заможних людей. Замкнене коло. Тож я вирішив його розірвати. Звісно, всі вважали, що я трохи… дивний. Мріяв побачили картинку «як в Європі»: пікнік, красиві люди відпочивають, обирають, в якому соусі приготувати для них лобстера на грилі, щоб тисячами відкривалися устриці, щоб черги, любов і нова сіфуд-культура. Мені знадобилося кілька років, щоб зробити це реальністю. Для цього потрібно було просто кілька разів ризикнути. Наприклад, домовитися з міжнародними постачальниками про нижчі ціни за умови викупу нереального на той момент для українського ринку обсягу продукції. І, звісно, придумати, як ми цей обсяг продамо. Рішення: не чекати на відкриття сіфуд-ресторанів, а протестувати гіпотезу «в полі». Тобто на траві. Поставити нереальні ціни і покликати пів міста на пікнік. Навіть спеціально знайшов меню наших open airів: устриця – 29 гривень, Prosecco – 29 гривень, дві клешні краба – 39, половина лобстера – 89. Це 2014 рік. Це був розрив. Здається, тоді через нас навіть трохи зупинився дорожній рух у місті. Тут були всі: зірки та студенти. Дотепер люди пишуть «Свою першу устрицю я спробувала у Борисова». Так ми перевірили гіпотезу. А потім просто заклали той самий підхід на рівні бізнес-моделі наших QSR-ресторанів. Спочатку – в «Білому Наливі». Зібрали кілометрові черги за устрицями по 1 євро. А потім – в Mushlya з меню, в якому весь асортимент морепродуктів – булоти, дикі аргентинські та білоногі креветки,  казанки мідій, сендвічі зі стейком тунця – коштує 1-2-3 євро. Тепер ніхто не дивується, коли в Івано-Франківську та в Києві, в Чернівцях та Одесі, і ще у 20 різних містах бачить людей, які «як в Європі» можуть дозволити собі в будній день випити келих сидру або білого сухого і закусити «устричкою». Крім десятків наших закладів, з’явилися інші бренди, які почали працювати в цій категорії. Те, що здавалося неможливим, стало нормою. І зараз ми вже розвинули наші seefood-концепції настільки, що готові не тільки скласти конкуренцію, але й подати приклад європейцям. Звісно, з нашими партнерами-франчайзі. Нижче за посиланням: наша пропозиція з відкриття Mushlya в будь-якій точці Європи та орієнтовна бізнес-модель.

  • Борисов

    ​​Та що ж отримує партнер-франчайзі GastroFamily, сплачуючи паушальний внесок та роялті? «Ви просто передаєте нам якісь рекомендації й інструкції, а далі ми самі?» - таке питання часто ставлять потенційні партнери. Розповідаю. Якщо ми співпрацюємо за моделлю класичної франшизи, то ви операційно керуєте бізнесом. Але ми робимо все для того, щоб ви досягали поставлених бізнес-цілей. 🌭 1. Проводимо аналіз ринку і допомагаємо обрати одну з 15 розроблених нами ресторанних концепцій та саме той формат закладу, який буде відповідати вашому запиту і який можна реалізувати в межах визначених вами інвестицій. 🌭 2. Підбір локації. Ми це робимо разом. Але зі свого боку ми даємо чіткі критерії для вибору приміщення, за допомогою інструментів геомаркетингу оцінюємо потенціал запропонованих локацій, залучаємо власні зв’язки та напрацювання по вашій країні. По всій Європі дуже багато закладів після пандемії продаються / переуступаються на лояльних умовах. Ми також допоможемо оцінити такі пропозиції з точки зору майбутньої ефективності бізнесу. 🌭 3. Користування брендом. Йдеться не лише про вивіску та логотип, але й всі елементи бренд-бука, точки контакту – від дизайну пакування до аромомаркетингу та плейліста. 🌭 4. Меню. Традиційно «мислимо глобально, думаємо локально». Ми розробили базу з 1000+ страв з усіма категоріями страв та національних кухонь. З них ми збираємо меню вашого закладу згідно з концепцією. За необхідності, мінімально адаптуємо під локальні смаки. І вирішуємо, як зробити його максимально ефективним саме на вашій локації. Наприклад, додаємо блок ролів в меню Mushlya або Wok-страв в Oxota na Ovets. 🌭 5. Продукти. По кожній країні приймаємо рішення, виходячи з умов: знаходимо партнерів-підрядників на місці, працюємо зі світовими компаніями – наявними партнерами, привозимо продукти з України. Якби там не було, це наше зобов’язання: зробити так, аби у франчайзі був весь продуктовий кошик, і щоб ціна та умови лягали в ефективну бізнес-модель. 🌭 6. Дизайн-проєкт та обладнання. Ми адаптуємо дизайн-проєкт в залежності від обраної концепції та потреб конкретного простору. Обладнання / елементи декору / посуд та інше або поставляємо «під ключ» або допомагаємо обрати оптимальне. В українських закладах працюємо з обладнанням з 10 країн на ексклюзивних умовах від світових виробників. 🌭 7. Команда і навчання. Даємо всі інструменти для наймання, відбору кандидатів і, головне, навчання. Вище я викладав скрін-каст з кількох сторінок навчального порталу GastroFamily. Перед відкриттям ми локалізуємо його під вашу країну / концепцію. Ви не просто отримуємо доступ до всіх операційних стандартів, але й інструменти, як їх втілювати. 🌭 8. ERP. Цифрова еко-система, в якій всі операційні процеси – від закупки до кадрового обліку, від оцінки маркетингових активностей до підготовки фінансових звітів – оцифровані та максимально автоматизовані. 🌭 9. Маркетинг. Ми, в цілому, будуємо маркетинг-орієнтований бізнес. Тобто на рівні локації, продукту, ціни, брендингу ми робимо все, аби мати запланований трафік гостей. Але ми також допомагаємо вам з ефективними каналами комунікації: даємо доступи до сайту та додатку вашого закладу, QR-меню, сторінок в соц мережах, «під ключ» готуємо рекламну компанію під запуск, аби отримати бажану впізнаваність, передаємо фото / відеоконтент / рекламні макети, а також план маркетингових активацій. 🌭 10. Юридичні / податкові питання / дозволи. Безпосередньо в вашій країні ми обираємо партнерів, разом з якими вирішуємо всі ці суто технічні питання. Підтримка. Ми на зв’язку завжди. Ми разом оцінюємо перший день, тиждень, місяць роботи… За потреби щось коригуємо. Наша мета: ваш вихід на планову рентабельність з перших місяців роботи. І навіть коли повернете інвестиції, ми продовжуємо підтримку. Але зазвичай на цьому етапі наші партнери вже відкривають з нами свій другий-третій заклад. Пишіть, що ще б хотіли дізнатися? Можливо, сьогодні саме той день, аби прийняти рішення про створення власного ресторану.

  • Борисов

    Трохи про навчальний портал GastroFamily, частину великої IT-інфраструктури компанії. ❤️ Величезна кількість максимально деталізованих навчальних модулів, всі чек-листи, стандарти та процедури онлайн ❤️ 1000+ окремих модулів для кожної страви з меню 15+ брендів: детальний опис, склад, покроковий відеорецепт, онлайн-тренажер для новачків, перевірка знань з елементами гейміфікації ❤️ Для франчайзі ми перекладаємо весь цей контент мовою / мовами країни відкриття бізнесу ❤️ Звісно, це тільки вершина айсбергу. Один з сотень інструментів, які ми даємо партнерам-франчайзі для успішного керування бізнесом

  • Борисов

    ​​«Якщо ти хочеш масштабувати свій бізнес, у тебе на кухнях не має бути ножів» 🍴🔪 Колись я почув цю фразу, і вона мене «зачепила». Чим більше закладів ми відкривали, тим більше я переконувався в цьому. Короткий процес заготівлі (або його відсутність) = більш контрольований та прогнозований продукт, який отримує кожен гість. Якщо йдеться про тисячі порцій на день, саме в цьому полягає стратегічне системне рішення. Можна організувати (а ми так і робили колись) цілий університет для кухарів на базі компанії, аби навчити їх обробляти рибу найкращим чином, а можна знайти потужного партнера, який обробляє тонни і тонни лосося / тунця щоденно і буде постачати ідеальні відкалібровані стейки. І все, що потрібно буде співробітнику в закладі: підсмажити його за кілька хвилин і подати з гарніром або покласти у бріош і видати в зал сендвіч. Другий підхід став ключем для швидкого масштабування наших smart casual (QSRD) форматів. Хоча, якщо чесно, потрібно було ще переконувати команду та боротися зі стереотипами. ❓1. Це ж буле шалена собівартість, а треба економити. ✅Ні, не треба економити. Треба з самого початку розраховувати бізнес-модель. Це принципово різні речі. «Економія» – це спроба надурити або гостя, або себе. Десь піти на компроміс, десь закрити очі. А в результаті в найкращому випадку працювати «в нуль». Натомість можна обирати найкраще, створювати цінність, вау-ефект, прогнозувати виручку та заробляти стільки, скільки хочеш. А не залишати собі те, що «зекономив». Собівартість підготованої каліброваної продукції, справді, може бути на 15-20% вищою, але це запорука стабільної якості, гарантія швидкості (а це важливо в моделі, за якої будь-яке замовлення видається за  300 секунд) і, врешті-решт, відсутність складного процесу заготівлі. Менше процесів = менший фонд оплати праці, менша залежність від «кваліфікованих кухарів», яких ще треба знайти і навчити готувати за однаковими стандартами. ❓2. Але ж ми втрачаємо можливість «зменшити фуд-кост», купляючи цілу рибу та «пропускаючи» хвости / голови / щось ще на інші страви. ✅Це пастка, а не економія. Йдучи таким шляхом, ми відштовхуємося не від реальних потреб гостя, а він потреб виробництва. Готуємо не те, за чим будуть стояти черги, а те, що ми хочемо продати. А потім дивуємося, чому щось пішло не так. Це про бізнес, орієнтований на процес. Ми весь час думаємо, як зекономити, а, насправді, витрачаємо: час, зусилля, гостей. І це я минаю банальні питання крадіжок / «ужарок» / списань. Якщо на кухню приїхало 1000 каліброваних стейків з тунця, а гості замовили 500 туна-стейків та 478 сендвічів з тунцем, не складно порахувати, яким має бути залишок. Немає простору для обману. Ми навіть робили внутрішній А/В тест. Ті заклади, які ніби витрачали більше коштів на підготований продукт, в результаті були більш економічно ефективними ніж ті, де команди намагалися «зекономити», наймали людей для заготівлі і обробки більш доступної сировини. Тож ще раз, я за маркетинг-орієнтований бізнес, заточений на результат: щасливих гостей та запланований прибуток. ❓3. Але ж не «напівфабрикати». Про яку делікатесність йдеться, якщо ми будемо працювати з ними? ✅Ще один міф. Коли ми підписуємо контракти на private label продукцію з найбільшими виробникам Європи / світу, ми юридично фіксуємо, продукт якої якості ми хочемо отримати. І це будуть ідеальні стейки тунця або слайси лосося, або котлети для бургера з мармурово яловичини. Делікатесність полягає в самому продукті стабільної якості. І це відповідь на те, як ми будемо забезпечувати продуктами франчайзі в різних країнах: у нас або є пул партнерів, які працюють з європейським ринком, або ми знайдемо їх, щойно підпишемо попередню угоду з франчайзі. Франйчайзі буде отримувати калібровану порційну продукцію найвищої якості. Наприклад, для приготування сендвіча з тунцем в заклад будуть приїжджати: булка-бріош, порційний стейк тунця, соус тартар, цибулевий кранч. Все просто. 🌟🥂👍

  • Борисов

    І щей одна розмова, яка може бути цікавою. 🌭 В яких європейських містах відкриваємося 🌭 Чого бояться франчайзі 🌭 Чого не боїмося ми 🌭 Яка бізнес модель 🌭 Чому ми впевнені, що, якти ти вмієш вести успішно бізнес в Україні, ти зможеш це робити будь-де. biz.liga.net/ua/ekon…orit-mir
    Інтерв'ю | Ресторатор Борисов анонсує 100 закладів на Заході. Як котлета по-київськи підкорить світ

    Ресторатор Дмитро Борисов оголосив про запуск франшизи у західних країнах. Як і де з'являться ресторани Білий налив і Мушля та чи важко йти на Захід

    ЛІГА.БІЗНЕС

  • Борисов

    ​​Понеділок. І другий випуск дайджесту QSRD | FoodTech новин та цікавих статей на тему. 🌭1. Бренд Yum! (KFC та Pizza Hut) планує йти з росії. В червні компанія продала понад 50 закладів Pizza Hut локальним франчайзі. Наразі планує позбутися ще 1000 закладів KFC. Чекаємо на новини. 850 ресторанів McDonald's вже перетворилися на пародійне «Вкусно и точка». Starbucks також попрощався з гостями в росії. Ось тут про це можна почитати докладніше: www.qsrmagazine.com/fast-fo…s-russia І ще раз подумати про те, що потужна франшиза – це не просто бренд, вивіска та лого, це – операційні стандарти, корпоративна культура, продукт, бізнес-процеси. І коли компанія йде з ринку, все це йде разом з нею. 🌭 2. Давно спостерігаю за бурхливим розвитком віртуальних / celebrity брендів у світі. Дуже часто це історія на кілька місяців: не справжні колаборації, а радше просто спільні рекламні кампанії. Хайп на пів року – рік. Нова хвиля – Web3 та FoodTech. Тут варто слідкувати за тим, що робить Енді Нгуєн та його ресторанна компанія Food Fighters Universe. Вони вже відкрили NFT-ресторан  Bored & Hungry  в Каліфорнії, а за три тижні після цього анонсували відкриття другого закладу у Сеулі. Бургери, картопля фрі та криптовалюта. Що далі? hypebeast.com/2022/7/…uncement 🌭3. Суперцікавий кейс, який повністю підтверджує мої власні гіпотези і корелює з досвідом GastroFamily: перетворення Dog Haus на The Absolute Brands. www.qsrmagazine.com/exclusi…ng-power Тут дві важливі думки. Перша, «dark | ghost kitchen» - це в будь-якому разі нормальна повноцінна локація, чиста та гарна, відкрита для ком’юніті навколо, яка також працює на впізнаваність та довіру до бренду. Час «будемо робити суші в гаражі і возити тільки на доставку» давно минув. Друга: в основі бренду завжди має бути проста і зрозуміла категорія продуктів. Якщо у тебе мережа Dog Haus, то у тебе будуть замовляти доги, а не курятину або веганські сендвічі. Хочеш нормально продавати ці категорії в діджитальному світі? Створи для них бренди, які будуть асоціюватися з якорними стравами. 🌭4. І ось тут можна почитати моє свіже інтерв’ю для Forbes. Про те, як ми створили та розвиваємо 15 брендів в категорії McDonald's. forbes.ua/company…022-6787

  • Реклама

  • Борисов

    А що з продуктами / постачальниками? Все супер, без змін 😎 - 7 👍👍👍 14% Повна 🤬 - 2 👍 4% Перебої з певними групами товарів - 32 👍👍👍👍👍👍👍👍 65% Продукти є, але ціни - космос - 8 👍👍👍 16% 👥 49 человек уже проголосовало.

  • Борисов

    Що у вас з кількістю гостей?💙💛 Зменшилася не суттєво - 24 👍👍👍👍👍👍👍👍 52% Не змінилася - 9 👍👍👍👍 20% Збільшилася - 6 👍👍👍 13% Закриті / тільки "волонтерка" - 7 👍👍👍 15% 👥 46 человек уже проголосовало.

  • Борисов

    ​​Як справи з бізнесом в Україні? Цікаво звірити з вами «камертони». Пишіть в коментарях, які у вас спостереження. 🌟1. Скільки ресторанів повернулися до роботи? Маю на увазі комерційну діяльність, а не тільки «кухарські війська». У нас – 95%. Не відкрилися лише в Харкові та передмістях Києва (Ірпінь, Буча). Про Маріуполь боляче говорити. Всі інші працюють. В Одесі, Дніпрі, Львові, Сумах, Чернівцях та інших містах. Команди хочуть працювати. Франчайзі хочуть працювати. І це ще один доказ фантастичної сили та мужності: приймати рішення продовжувати роботу за будь-яких умов, створювати робочі місця, платити податки тут, тощо. 🌟 2. Що по гостях? Як виручка? Дуже залежить від формату закладів. QSR-заклади з середнім чеком в 5 євро та швидкою видачою працюють круто. Хтось на 90% від минулорічних показників, хтось на 120% в залежності від локації та регіону. Несеться. Класичні ресторани – з великим штатом кухні, офіціантами та «білими скатертинами» гірше. Втрати в гостях від 30 до 50%. Але, на щастя, завдяки адаптивним бізнес-моделям жоден з ресторанів не працює «в мінус». Ми гарно вміємо рахувати: план / факт на день, тиждень, місяць, щоб залучати рівно стільки ресурсів, скільки необхідно, та генерувати заплановану виручку в умовах ринку. Парадокс: найважча ситуація – в українських закладах. Так, ми регулярно бачимо сторіс міжнародних журналістів та урядових делегацій. І щиро радіємо, коли збираємо повний зал на дегустацію українських вин в «Канапі» або лекцію з кухні Полісся в «Останній Барикаді». Але практика «ходити в українські ресторани» так і не стала частиною повсякденності. 🌟 3. Що по команді? Важко говорити про всю команду в 4000 людей. Хтось в ЗСУ, хтось евакуювався в безпечні місця. Але ми відкривалися, в першу чергу, заради того, щоб дати можливість працювати тим, хто був з нами. Раніше ми «закривали вакансії». Зараз отримуємо 30-50-70 анкет в job-боті щоденно. Дуже багато дівчат і хлопців, які працювали у нас колись, вертаються. Є трохи нових людей. На щастя, система навчання у нас повністю автоматизована: від відеорецептів до електронних чек-лістів. Тож дуже швидко можемо ввести будь-яку людину на будь-який процес, і вона буде працювати ефективно. 🌟 4. Що по продуктах? Всі бізнес-процеси, в тому числі закупка, оцифровані. І це дозволяє не допустити хаосу в тій ситуації, коли третина продуктів застрягла на кордоні, ще третину не можуть привезти, бо обстріли, ще на третину ціну змінюються тричі за тиждень. На щастя, по кожній групу продуктів у нас є матриця постачальників, і якщо хтось випадає, відразу є резерв. Плюс внутрішні оптимальні процеси закупки / зберігання / розподілу та логістики. Щонайменше, ми точно знаємо, чого хочемо. І якщо у нашого виробника private label котлет для бургера може трапитися форс-мажор, у нас є наш рецепт та вимоги до продукту, які можемо передати іншому підряднику. Так, щоб це було швидко, і якість для гостя не змінилася. 🌟 5. Що по прогнозах і планах? Головне завдання в Україні - це підтримка франчайзі, оперативне реагування на нові виклики та збереження тисяч робочих місць в наших 80+ ресторанах. На світовому ринку – просування українського бізнесу та відкриття закладів GastroFamily в США та ЄС з паралельною роботою над власними IT-продуктами. Думаю, що про те, як «вирулює» зараз бізнес в Україні, в умовах тотальної непередбачуваності, про те, як адаптується та «в другу зміну» волонтерить, треба писати книжки і за ними вчити на МВА-курсах. Якщо ти можеш це, то зможеш все в принципі. Точно зможеш адаптуватися і під іспанську «сієсту», і під німецькі «бюрократичні норми». Це просто додаткові змінні. Але рівняння на рівні бізнес-системи у нас є, і ми чудово вміємо їх розв'язувати.