​​Як справи з бізнесом в Україні? Цікаво звірити з вами «камертони». Пишіть в коментарях, які у вас спостереження. 🌟1. Скільки ресторанів повернулися до роботи? Маю на увазі комерційну діяльність, а не тільки «кухарські війська». У нас – 95%. Не відкрилися лише в Харкові та передмістях Києва (Ірпінь, Буча). Про Маріуполь боляче говорити. Всі інші працюють. В Одесі, Дніпрі, Львові, Сумах, Чернівцях та інших містах. Команди хочуть працювати. Франчайзі хочуть працювати. І це ще один доказ фантастичної сили та мужності: приймати рішення продовжувати роботу за будь-яких умов, створювати робочі місця, платити податки тут, тощо. 🌟 2. Що по гостях? Як виручка? Дуже залежить від формату закладів. QSR-заклади з середнім чеком в 5 євро та швидкою видачою працюють круто. Хтось на 90% від минулорічних показників, хтось на 120% в залежності від локації та регіону. Несеться. Класичні ресторани – з великим штатом кухні, офіціантами та «білими скатертинами» гірше. Втрати в гостях від 30 до 50%. Але, на щастя, завдяки адаптивним бізнес-моделям жоден з ресторанів не працює «в мінус». Ми гарно вміємо рахувати: план / факт на день, тиждень, місяць, щоб залучати рівно стільки ресурсів, скільки необхідно, та генерувати заплановану виручку в умовах ринку. Парадокс: найважча ситуація – в українських закладах. Так, ми регулярно бачимо сторіс міжнародних журналістів та урядових делегацій. І щиро радіємо, коли збираємо повний зал на дегустацію українських вин в «Канапі» або лекцію з кухні Полісся в «Останній Барикаді». Але практика «ходити в українські ресторани» так і не стала частиною повсякденності. 🌟 3. Що по команді? Важко говорити про всю команду в 4000 людей. Хтось в ЗСУ, хтось евакуювався в безпечні місця. Але ми відкривалися, в першу чергу, заради того, щоб дати можливість працювати тим, хто був з нами. Раніше ми «закривали вакансії». Зараз отримуємо 30-50-70 анкет в job-боті щоденно. Дуже багато дівчат і хлопців, які працювали у нас колись, вертаються. Є трохи нових людей. На щастя, система навчання у нас повністю автоматизована: від відеорецептів до електронних чек-лістів. Тож дуже швидко можемо ввести будь-яку людину на будь-який процес, і вона буде працювати ефективно. 🌟 4. Що по продуктах? Всі бізнес-процеси, в тому числі закупка, оцифровані. І це дозволяє не допустити хаосу в тій ситуації, коли третина продуктів застрягла на кордоні, ще третину не можуть привезти, бо обстріли, ще на третину ціну змінюються тричі за тиждень. На щастя, по кожній групу продуктів у нас є матриця постачальників, і якщо хтось випадає, відразу є резерв. Плюс внутрішні оптимальні процеси закупки / зберігання / розподілу та логістики. Щонайменше, ми точно знаємо, чого хочемо. І якщо у нашого виробника private label котлет для бургера може трапитися форс-мажор, у нас є наш рецепт та вимоги до продукту, які можемо передати іншому підряднику. Так, щоб це було швидко, і якість для гостя не змінилася. 🌟 5. Що по прогнозах і планах? Головне завдання в Україні - це підтримка франчайзі, оперативне реагування на нові виклики та збереження тисяч робочих місць в наших 80+ ресторанах. На світовому ринку – просування українського бізнесу та відкриття закладів GastroFamily в США та ЄС з паралельною роботою над власними IT-продуктами. Думаю, що про те, як «вирулює» зараз бізнес в Україні, в умовах тотальної непередбачуваності, про те, як адаптується та «в другу зміну» волонтерить, треба писати книжки і за ними вчити на МВА-курсах. Якщо ти можеш це, то зможеш все в принципі. Точно зможеш адаптуватися і під іспанську «сієсту», і під німецькі «бюрократичні норми». Це просто додаткові змінні. Але рівняння на рівні бізнес-системи у нас є, і ми чудово вміємо їх розв'язувати.