эго из лего. Страница 22
4706
@egoizlego
Неудобные мысли о тревожных вещах. Полезные истории и открытия мира психологии.
-
эго из лего
Насправді, я ще вчора була там, але сьогодні гурти кращі. А завтра взагалі 🤤🔥 reasons to live -
эго из лего
Натовп — хоч би впоратись. Мій перший концерт з січня 2022. -
эго из лего
Дуже дивні речі відбуваються. Насправді, я хотіла написати великий текст-роздум, почала з цієї фрази і походу випадково (чи справді випадково?) відправила, зрозумівши це аж півгодини потому. Також я не хотіла відправляти ось оце в канал, думала, що надіслала цю фотку другові, але насправді абсолютно несвідомо закинула це на загальний огляд. З одного боку, мене тішить, що думки майже не цензуруються, як це було раніше. Типу, вже взагалі однаково, що писати і як це сприйме авдиторія. З іншого боку, приватність теж важлива. Бо можна так ненароком закинути нюдси, які я кидаю собі в щоденник, або кулінарний рецепт, або ще якусь рандомну лєпь. -
Реклама
-
эго из лего
Ідея в тому, шоб продовжувати писати і вести локальну боротьбу на тих майданчиках, які в мене є. -
эго из лего
Подумала про те, чи вела б я далі канал та чи писала б далі такі пости як вище, якби жила в окупованому Енергодарі? (або не окупованому, але понівеченому Харкові) Вела б. І знала б, що за це мені спокійно можуть перерізати горлянку. -
эго из лего
Вони знищують наші архіви, щоб потім сказати: "У вас немає історії" Вони знищують наші заклади освіти, щоб потім сказати: "У вас немає науки" Вони знищують наші пам'ятки, щоб потім сказати: "У вас немає культури" Вони знищують нас, щоб потім сказати: "Вашої нації не існує" (c) звідси Вчора прийшла звістка, що знайомого з Енергодару закатували росіянє. Він помер у комі, так і не отямившись від численних травм, несумісних з життям. Боляче уявляти, скількох ще людей вони вбили, про скількох ми не знаємо. Людожери, яких складно назвати народом. Повне винищення цього сміття — завдання номер 1 для цивілізаційного світу. -
эго из лего
А ще мама мене любить 👀🤍 
-
эго из лего
☀️🐾 
-
эго из лего
💔У Кременчуці розібрали завали ТЦ «Амстор» — російська ракета вбила 21 людину -
эго из лего
«Чомусь подумав… Якби якась чудодійна сила пообіцяла, що побачу тебе живою, обійму, порозмовляю і відразу ж помру — я б не вагався ні на мить» (с) Віктор Гандзюк 💔 -
эго из лего
Вчора знайшлося пречудове місце для занять спортом — місцевий парк, де сонячно, пахне травою (не канабіс), граються песики і співають пташки. Хоча, власне, вчора було не до тренувань — хотілося все роздивитись, походити босоніж по траві, пофотографувати і просто насолодитись світлом. Один з собак, який грався неподалік, підбіг до мене та лизнув у долоню! Виникло бажання записувати сюди приємні спогади дня. Все, що залишається — жити далі і шукати нові опори. Інакше ніяк. 
-
эго из лего
Найкраща подія останніх днів — знайшлося житло в Лісабоні. В кращій квартирі я ще не жила, серйозно. Назва району перекладається як “осяяний сонцем” ☀️ і дуже імпонує мені. Будинок розташований між двома парками і на височині, тож з балкону відкривається вид на зелені поля. Мені тут тепло і затишно. Є два балкони, один з яких планую обладнати як домашню оранжерею і заселити рослинами (так, я вже у тому віці, коли хочеться возитись із квітами — я не думала, що це колись станеться, але 🌿). Вітальня буде кімнатою для гостей та йога залою, де я буду займатись вранці після сну та коли на вулиці дощитиме. Дитяча кімната буде робочим кабінетом, спальня, кухня и ванна кімната залишуться як є, тільки треба буде докупити кілька речей для затишку. Тут є навіть кладовка! Хоча зараз вона порожня, складати нічого. Всі речі чекають на мене в Харкові, і від думки про це стискається серце. Все життя залишилось там. Я дуже прив’язуюсь до речей. Кілька днів займаюсь хатніми справами і знайомлюсь з новою оселею. Кайфую від можливості бодай на рік відчувати себе десь як в дома. Ключове тут — “як”. (це мій п’ятий переїзд за півроку) -
эго из лего
https://youtu.be/hoKTWgkMqrY Справжня людожерська сутність русні -
эго из лего
Автор фото, Павло Пахоменко: «Моя нова мрія, після Перемоги, щоб кожного року в кінці лютого у безмісячну ясну ніч на одну годину вимикали світло і всі виходили на вулиці подивитись на зірки і згадати усіх тих, кого ця війна в нас забрала. Вічна пам’ять». 💔🔪 -
эго из лего
«У найтемніші часи зірки видно краще». Харків у комендантську годину, 28 червня 2022. Фото звідси. 
-
Реклама
-
эго из лего
Хтось: візуалізуй бажання і воно здійсниться Українці: -
эго из лего
Цікаве: не можна розповідати Важливе: соромно розповідати Глибоке: складно навіть пробувати формулювати Порожня мова, словесний непотріб: всюди -
эго из лего
Ще одна максимально тупа історія з мого життя (відбулась вчора). Мала телефонну співбесіду українською. В процесі затупила настільки, що просто мовчала літераллі хвилину (навіть не «еее бе ме», а просто мовчала, не змігши зв’язати дві фрази навіть в голові). І справа не у мові, а в тому, що мене попередили про інтерв’ю за півгодини, а замість підготовки і тривожності я гортала мємси. Результат — дика тупня і поплавленість на питанні «чому ви обрали саме нашу компанію», боже, я нікчема ))) 🫠 І прикро те, що це насправді єдина вакансія, яка мені сподобалась (хоча вона і про тексти здебільшого). На вакансіі, які мені все одно, я так не реагую. Рекрутерка виявилась топ 10/10, почала мене заспокоювати і надіслала тестове з припискою «вітаю з проходженням співбесіди»! Страшно соромно і неочікувано відчувати себе тупою, звикати не хочеться. (А може просто мозок максимально блокує будь-яку можливість знову працювати з текстами хєхє. Хоча, якщо чесно, під час виконання тестового я навіть спіймала себе на думці, що сумую саме за творчою складовою цього процесу)