Дуже дивні речі відбуваються. Насправді, я хотіла написати великий текст-роздум, почала з цієї фрази і походу випадково (чи справді випадково?) відправила, зрозумівши це аж півгодини потому. Також я не хотіла відправляти ось оце в канал, думала, що надіслала цю фотку другові, але насправді абсолютно несвідомо закинула це на загальний огляд. З одного боку, мене тішить, що думки майже не цензуруються, як це було раніше. Типу, вже взагалі однаково, що писати і як це сприйме авдиторія. З іншого боку, приватність теж важлива. Бо можна так ненароком закинути нюдси, які я кидаю собі в щоденник, або кулінарний рецепт, або ще якусь рандомну лєпь.