Вчора знайшлося пречудове місце для занять спортом — місцевий парк, де сонячно, пахне травою (не канабіс), граються песики і співають пташки. Хоча, власне, вчора було не до тренувань — хотілося все роздивитись, походити босоніж по траві, пофотографувати і просто насолодитись світлом. Один з собак, який грався неподалік, підбіг до мене та лизнув у долоню!
Виникло бажання записувати сюди приємні спогади дня. Все, що залишається — жити далі і шукати нові опори. Інакше ніяк.