Найкраща подія останніх днів — знайшлося житло в Лісабоні. В кращій квартирі я ще не жила, серйозно. Назва району перекладається як “осяяний сонцем” ☀️ і дуже імпонує мені. Будинок розташований між двома парками і на височині, тож з балкону відкривається вид на зелені поля. Мені тут тепло і затишно. Є два балкони, один з яких планую обладнати як домашню оранжерею і заселити рослинами (так, я вже у тому віці, коли хочеться возитись із квітами — я не думала, що це колись станеться, але 🌿). Вітальня буде кімнатою для гостей та йога залою, де я буду займатись вранці після сну та коли на вулиці дощитиме. Дитяча кімната буде робочим кабінетом, спальня, кухня и ванна кімната залишуться як є, тільки треба буде докупити кілька речей для затишку. Тут є навіть кладовка! Хоча зараз вона порожня, складати нічого. Всі речі чекають на мене в Харкові, і від думки про це стискається серце. Все життя залишилось там. Я дуже прив’язуюсь до речей. Кілька днів займаюсь хатніми справами і знайомлюсь з новою оселею. Кайфую від можливості бодай на рік відчувати себе десь як в дома. Ключове тут — “як”. (це мій п’ятий переїзд за півроку)