Салют юристопотамы. Я собираю тут все то, что в нашей юридической профессии не скучно: лигалтех, маркетинг, новые формы юридиче кого бизнеса, и вот это вот все
Як ВСУ ловив Ларису Рогач — і спіймав. Про вибори голови Касаційного суду України
Сьогодні о 10:00 відбулися вибори голови Касаційного господарського суду України. Не сказати, що ці вибори були справжнім шоу, яке можна дивитися з попкорном в руках. Все відбулося досить таки мирно та спокійно, хоча деяка сумбурність та непродуманість всього цього дійства відчувалась. Ще й світло зникло, як тільки все розпочиналося.
Може, річ у тім, що Богдан Львов більше не з нами. Та ще й за таких неочікуваних та жахливих обставин – російський, бляха, паспорт. Здається, наче свого часу він подумав, що раз деяким мерам можна мати декілька громадянств, то чим він гірший. Але ж не російський. Ще й мати їх картку платника податків. Але годі мусолити труп кар’єри пана Богдана Львова, ми ж не некрофіли, — перейдемо до суті сьогоднішнього питання.
Чому відчувалася сумбурність процесу? Почнемо з того, що претендент на посаду КГС ВС був лише один – Рогач Лариса Іванівна. Не густо, але як казав вже покійний класик: «маємо те, що маємо». Інші кандидатури не висувалися.
А до Лариси Рогач, попри всю важливість її ролі на сьогоднішніх виборах, виникають питання. І не про те, що в далекому 2017 році Громадська рада доброчесності дійшла до висновку, що Лариса Рогач не відповідає критеріям доброчесності і професійної етики. З того часу вже 5 років минуло, та й взагалі, вона ж займає своє місце у Верховному Суді.
Якраз питання в тому, яке місце вона там. А саме те, що вона — секретар Великої Палати Верховного Суду. І ось тут є нюанс, адже згідно з п. 7 ст. 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суддя Верховного Суду, обраний до Великої Палати, не може бути обраний на будь-які адміністративні посади, окрім посади Секретаря Великої Палати Верховного Суду.
Ось на цьому місці й почалися дискусії та обговорення. Тому що, з одного боку, ніхто й не проти бачити Рогач головою Касаційного господарського суду. Але з іншого — як поєднувати дві діяльності одночасно, коли часу на всі справи точно не вистачить, та й закон не дозволяє. Ще з іншого — суддя Лариса Рогач не претендує на все й готова покинути посаду секретаря Великої Палати. Навіть посилалася на п. 9 ст. 45 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», де прописано, що звільнення з посади судді та припинення його повноважень автоматично припиняє повноваження секретаря Великої Палати. Хоча в п. 8 цієї ж статті вказано, що секретар звільняється з посади таємним голосуванням.
Також, на засіданні з обрання голови КГС ВС не можуть винести на порядок денний питання про припинення повноважень секретаря. І навіть казали, мовляв, перенесімо голосування до того часу, коли Лариса Рогач складе повноваження секретаря. Стоп: а якщо вона складе повноваження, а її не оберуть головою КГС ВС — то це що, вона лишиться ні з чим, та ще й доведеться звикати до нового секретаря Великої Палати?..
Коротше, все йшло до досить таки очевидного результату – голосування “за” або “проти”. Тому що можна ж голову обрати сьогодні, а визначити дату вступу на посаду після складання обов’язків Секретаря Великої Палати. Тим паче, що подібний прецедент вже є – обрання Всеволода Князєва на посаду голови Верховного Суду. Він теж на той момент був секретарем Великої Палати. І приступив до обов’язків голови Верховного Суду після складання своїх попередніх повноважень. В принципі, так і цього разу все відбулося.
Отже:
«За» проголосували» – 22 судді.
«Не підтримали жодного кандидата» – 19 суддів.
«Проти» – 0.
Лариса Рогач розпочне виконувати свої обов’язки як голова КГС ВС 6 січня 2023 року. Напевно, в рівні кінченості Богдана Львова вона не переплюне, хіба що в неї десь завалявся російський паспорт. А от переплюнути його в адекватності ще може, якщо постарається. В чому Ларисі Рогач побажаємо творчих успіхів.
@tchernetsky
Велика Британія навчатиме 90 українських суддів відправляти правосуддя щодо воєнних злочинів росіян
Про це минулої середи повідомила генеральна прокуратура Сполученого Королівства.
В інтерв’ю Sky News генеральна прокурорка Великої Британії Вікторія Прентіс сказала, що судові процеси стосовно воєнних злочинів росіян можуть мати небачений масштаб, тому якась допомога українським суддям не завадить.
Навчати українських суддів буде королдівський адвокат і колишній британський суддя сер Говард Моррісон. Судячи із регалій, це потужний юрист, тому здається, українським суддям пощастило.
З 1977 по 1985 Моррісон працював у військових судах у Великобританії та Німеччині. У 1998 почав працювати захисником у Міжнародному кримінальному трибуналі щодо Руанди (МКТР), в Танзанії та Міжнародному кримінальному трибуналі для колишньої Югославії (МТБЮ) в Гаазі.
У 2001 отримав статус королівського адвокату (це як заслужений юрист України, тільки дійсно вагомий статус). У 2008 був старшим суддею суверенних баз Кіпру (так, у Великої Британії там є військові бази). А у 2011 Моррісон став одним із шести суддів Міжнародного кримінального суду.
У жовтні 2015 Королева Єлизавета II посвятила Говарда Моррісона у лицарі та виписала звання кавалера ордена Святого Михайла і Святого Георгія (KCMG) за заслуги перед міжнародним правосуддям і верховенством права.
Всі ці почесті трохи наближають пана Моррісона до Лицаря Вітчизнии Дмитра Касьяненка. Але всі ми розіміємо, де Моррісон із його пісюнськими королівськими нагородами, а де потужний український адвокат із орденом «Золотий хрест честі і звитяги» із лицарськоою шаблею і нагрудним знаком «Лицарського Легіону України».
Британія виділила на це навчання 2,5 мільйона фунтів стерлінгів. У розрахунку на одного суддю виходить орієнтовно 27,8К фунтів стерлінгів. Щоб зозуміти, мало це, чи багато: рік навчання на юридичному у Кембріджі коштує десь 37К фунтів стерлінгів.
Ми не змогли знайти не тільки логічного звʼязку між цією новиною і Касьяненком, ми також не змогли знайти українського суддю, який би був у курсі про цю програму. Якщо хтось може поділитися інфою, напишіть нам будь ласка, бо цікаво блін, як виглядає це навчання.
@tchernetsky
Завтра КГС ВС обиратиме нового голову. Попередній голова Богдан Львов, як ви могли чути, втратив цю посаду через наявність громадянства росії. З того моменту судді проводили кулуарні праймеріз і завтра мають якось визначитися. Наш спеціальний кореспондент вже виїхав на місце події і буде тримати нас у курсі цього процесу.
Щойно Андрію Стельмащуку, керучючому партнеру фірми, відомої у середовищі анонімних телеграм каналів під назвою “Колективний Василь Кісіль і партнери”, прийшло вечірнє інтелектуальне осяяння –
А що як суддям не обирати голову суду взагалі? Передаємо слово Андрію.
Наявність спроможних інституцій – ознака зрілої демократії. А от нездорова тяга до патерналізму і сильної руки — ознака, навпаки, незавершеного пубертатного періоду.
Україна - це юна демократія, у якій лише деякі інституції можна назвати дорослими. Наприклад, однозначно дорослим є українське військо. ЗСУ має безумовну довіру абсолютної більшості суспільства та проявляє дива інституційної зрілості та спроможності.
Українські ж суди є інституцією, яка чи не найбільше дістає на горіхи від суспільства, а особливо від активної громадянської його частини. За рівнем симпатій і довіри ЗСУ і українські суди поки прямують до полярних полюсів.
Про ЗСУ я згадав не лише із поваги до їхнього подвигу, а також для ілюстрації інституції, яка будується на засадах ієрархії та субординації. Військове керівництво різних ланок забезпечує злагоджену роботу усіх підрозділів. Роль військового керівника як особистості є визначальною для історії і цю тезу вам буде складно спростувати.
Українські суди – це, до певної міри, також військо. Однак із тією відмінністю, що у цій бригаді (за кількісним критерієм армії США) усі мантієносці рівні. Так вимагає закон і одразу заперечує себе, передбачаючи обрання суддів на адміністративні посади -- голів і заступників голів.
Приклади обрання голів Печерського районного суду і ОАСКу свідчать, що роль голови суду у нашій юній українській демократії сягнула апогею сакралізації. Усі, хто був головою, бідкаються, яка це невдячна справа і нікому не радять нести це ярмо, однак самі ж добровільно впрягаються у нього раз за разом. Цей феномен має бути предметом вивчення спеціальних наук про здоров’я.
Голова без суду ніяк. Чого не скажеш про суд без голови.
З адміністративними функціями, які виконують голова і його заступники, міг би впоратися найнятий працівник, наприклад, керівник апарату (CEO суду – звучить, правда ж?). Представницькі функції, коли цього вимагає протокол зустрічі високого рівня, міг би виконувати найстарший за віком суддя.
Виконання суддями адміністративних функцій відволікає від здійснення правосуддя. А для суддів, які в силу різних обставин не відчувають впевненості у власних внутрішніх переконаннях, наявність посади голови суду створює заявий дискомфорт через необхідність поглядати вгору і озиратися.
З плином часу у будь-якій некерованій спільноті рівних проявляються люди, до думки яких дослухаються частіше, ніж до думки інших. Такий авторитет ґрунтується на повазі і визнанні, а не за посадою чи субординацією. Таким має бути український суд як зріла і спроможна інституція – з професійним управлінським апаратом і без голови.
Але це думки про майбутнє. Бо закон поки імперативний у питанні обрання керівника суду. Хоч зараз обрання у суді голови не уникнути, але його повноваження можна було б обмежити до церемоніальних – така косметична зміна могла б бути тимчасовим компромісом. А якщо й обирати голову суду серед рівних, то того, хто має бездоганне реноме і здатен бути камертоном для душ, що у пошуках права потребують орієнтирів добра і справедливості.
Сьогодні о 19:00 по Києву (17:00 по Лондону, 18:00 по Варшаві і Парижу) --
"Понаїхали і партнери" -- світоглядне шоу про українських юристів за кордоном
Багато хто із наших колег зараз працюють у іноземних юридичних галерах. Комусь це був вимушений крок, комусь давно запланований. Хтось планує повернутися, хтось ні. Комусь в іноземній галері комфортно, а когось гнітить таке буття.
Ми спробуємо декомпозувати українського юриста. Ось опен спейс юридичної галери десь у Лондоні, чи Вашингтоні, чи Варшаві або Берліні, і серед них десь веслує один український юрист. Як його знайти, чим вона інакша? До речі, вона гірша, або краща? Він щасливий, чи такоє? Він мріє про промоушн, чи повернутися? Її рівень життя за кордоном погіршився, чи покращився?
Сьогодні буде намацальний, тобто тестовий, випуск.
Секс-символ Спілки мертвих юристів Сашко Мельник і їж-на-ніч-символ Діма Гадомський будуть намацувати актуальність проблематики і відповідну нагальність теми дослідження.
Наша перша гостя Ангеліна Спільник. Зараз вона гребе у лондонському офісі Herbert Smith. До того була президенткою ELSA Lviv, стажувалася у Arzinger, Juscutum, Axon Partners.
Голосовий стрім буде прямо тут в каналі (ондо 👆 кнопочку бачили?). Одночасно буде відео-стрім на ютубі (тиць).
Тож ближче до початку підтягайтеся у чят, накидайте відповідних запитань гості.
Повзуча консервація правосуддя від Jones Day: церква, діти, електрошок
Може, ви помітили, що поки ми воюємо за “цінності західного світу”, той західний світ деякі з цінностей скасовує. Мова, звісно ж, про столицю демократичних поглядів — США.
У шановних колег в NYT вийшла розлога стаття про деструктивний розвиток юриспруденції США з подачі галери Jones Day – го читати головні цікавинки з позорної для сучасних лоєрів історії, готувала @kater19
Знайшовся той самий договір дарування московської квартири українського судді Львова
Коли я робив розслідування про російське громадянство Богдана Львова, то думав блін, ваша честь, ну покажіть ви той договір дарування, у якому ви зазначені як сторона, що діє на підставі паспорту громадянина України, і зніміть ***дські ці питання. Тоді якось можна було б розпетляти наявність російського паспорту: ну да, є у мене паспорт, але не один, а купи різних країн, саме про російський я забув, бо не користувався. Щось у такому дусі. Посаду б не повернуло, але у вічі бувшому колективу хоча б міг дивитися.
Але ж ніт, виявляється, договір десь загубився.
Я відповідальний юридичний песдюк і розумів, що в українського судді можуть виникнути певні складнощі із оперативним отриманням у росії дублікату цього документу, внаслідок чого він буде позбавлений можливості подати його у справу у якості доказу відсутності у нього російського громадянства.
Тож я попросив свого московського колегу із високим рівнем удачі поозиратися навкруги, раптом пощастить десь знайти той рятівний доказ.
Доказ нешвидко, але знайшовся. І тепер зрозуміло, чому він загубився. Бо виходить страшне: український суддя Львов не лише має громадянство, але і вчиняв активні дії щодо споживання благ московської цивілізації, зокрема, московської нерухомості.
Треба напевно вточнити про те, чи це фото справжнього договору, бо, як ми знаємо зі сторінки 10 позову українського судді Львова "Наявність неіснуючого громадянства російської федерації у Позивача не може підтверджуватись підробленими документами невідомого походження".
На непідтвердження цієї несентенції уточнюю. У договорі є інфа, яка раніше не спливала у пабліку: паспортні дані дружини судді, дані про правовстановлюючі документи на квартиру. Тож якщо договір несправжній, то я (або мій московський колега) їх або вигадав, або хтось із нас має доступ до всієї реєстраційної справи про квартиру. Якщо вигадав, то пан Львов легко це спростує, бо навряд же він загубив прям усі правовстановлюючі доки на цей недешевий актив. Якщо я маю доступ до реєстраційної справи, то ви занадто добре про мене думаєте.
І ще важливий нюансик. Я отримав цей док ще минулого тижня і передав його "куда слєдуєт", аби він якось потрапив у справу. Ну бо важливий доказ, погодьтеся; а якби я спершу його публікував, а тоді його приніс би хтось у справу, то було б трохи не альо.
У справу договір так і не потрапив, бо ліквідували ОАСК. Зате вчора зранку потрапив на один ТГ канал. Так я випадково підтвердив чутки про те, що за високопоставлена людина зливає інфу на анонімний канал Ваша Нечесть.
Я поки що лише у дуже загальних рисах розумію всю кругову поруку навколо історії із громадянством Львова. Без поруки не уявляю, як суддя із такою високою посадою міг так багато років приховувати те, що дуже легко дістати не те щоб зовнішній розвідці та службі безпеки, а якомусь журналісту-початківцю (мені). Тому якщо хто що знає -- пишіть (анонімно по кнопці вище, або мені у приват).
@gadiuk
Шаломчік,
Ви ніколи не питаєте, куди ми витрачаємо гроші, які ви нам донатите -- дякуємо за довіру, всі діла. Але все ж от вам звіт за вересень-листопад.
Їбашимо далі.
До речі, записатися у чергу дати донат завжди можна ось тут.
⚡️ Президент підписав закон про ліквідацію ОАСК.
Про це повідомила Українська правда.
Як думаєте, що на нас чекає далі: нарешті заживемо нормально, чи ми входимо у глибоку кризу судової системи?
Під Бахмутом загинув Костянтин Шестопалов, випускаючий редактор Юридичної практики 2003-2020 р
Про це написала ЮП, і зібрала ось тут спогади колег Кості. Почитайте.
Похорон відбудеться завтра, 14 грудня, о 10:00 в Києві, на Алеї героїв Лісового кладовища, вул. Крайня, 3.
Напевно, багато у кого, особливо у олдфагів, є якась історія про Костю. Напишіть їх у чат будь ласка.
(Фото Юридичної практики).
ДП "Антонов" розірвав договір із Ілляшев і Партнери
І навіщось дві години тому написав про це у ФБ. Особливо зверніть увагу на останній абзац:
===
До уваги партнерів, органів влади та установ!
Повідомляємо, що 11.11.2022 року ДП «Антонов» прийнято рішення про розірвання в односторонньому порядку договору про надання послуг № 7.1344.2018 від 03.12.2018 із Адвокатським об’єднанням «Юридична фірма «Ілляшев та партнери», про що об’єднання було проінформовано письмово.
Адвокатське об’єднання «Юридична фірма «Ілляшев та партнери» надавало юридичні послуги Підприємству протягом майже 20 років. Договір розірваний з 12.12.2022 року, будь-які повноваження на представництво інтересів ДП «Антонов» у адвокатів юридичної фірми з цього часу відсутні.
Просимо враховувати вказану інформацію у разі отримання будь-яких листів, запитів, заяв та звернень від адвокатів Юридичної фірми «Ілляшев та партнери», поданих від імені Підприємства.
===
Як гадаєте, у них все нормально, чи конфлікт?Скрін зі статті Економічної правди ""Антонов" і партнери. Як авіаційний гігант віддав майже мільйон доларів юристам для повернення боргу"
Сьогодні ВРУ має розглянути проєкт закону про ліквідацію ОАСКу і, як передрікають мийщики куполу, прийняти його за основу і в цілому.
Чи можна ліквідувати ОАСК під час війни?
Після учорашньої новини про те, що правовий комітет ВРУ розглянув проєкт 5369 та рекомендував його до голосування, у двох респектабельних наукових виданнях (анонімний ТГ канал "Под мантией" і "Судово-юридичній газеті") одночасно зʼявився такий наратив: ліквідувати ОАСК у період дії воєнного стану не можна.
Справа у тому, що стаття 10 Закону про правовий режим воєнного стану передбачає, що: "У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження [...] судів [...]".
На жаль, очевидно, що правовий комітет ВРУ не просто так вчора згадав, що двадцять місяців тому президент подавав цей проєкт як невідкладний. Минулої пʼятниці державний департамент США вальнув Павлу Вовку санкції. Видно, не тільки юристи-судовики розуміють, що після усіх репутаційних нокдаунів накладення Сполученими Штатами санкцій на голову ОАСК, це нокаут: тепер чесному юристу у приміщення на Болбочана навіть в канцелярію не варто потикатися.
Оскільки цей законопроєкт депутати дістали із невідкладного небуття явно поспіхом, то цілком не виключено, що момент із воєнним станом правові уми дійсно не врахували. А може і врахували.
Ми обговорили цю актуальну проблематику із кількома розумними людьми. Ось що вони анонімно думають:
Ідея 1. Не припинення повноважень, а ліквідація
Закон про воєнний стан забороняє припиняти повноваження суду. Але у законопроєкті 5369 йдеться не про припинення повноважень, а про ліквідацію. Ліквідацію у порядку, передбаченому законом про судоустрій і статус суддів.
Інше питання, що законопроєкт про ліквідацію конкретного суду має бути перед прийняттям узгоджений із ВРП. Такі консультації дійсно мали місце: півтора роки тому ВРП дав щодо цього проєкту негативний коментар. Але ж формально вимоги закону виконано, консльтації проведено.
Ідея 2. Ліквідується не суд як ланка, а просто ОАСК
Якщо дивитись на перелік заборони, то там йдеться не про конкретний суд, а про суди як функцію. При ліквідації ОАСКу повноваження "судів" не припиняються, просто повноваження ОАСК буде виконувати інший суд. Якщо навпаки, буквально трактувати цю норму, то, наприклад, не можна припиняти повноваження Мелітопольського суду, але ж фактично вони припинені, а справи передані іншому суду.
Не проїбавсь, а символізує боротьбу
Позиція Павла Вовка і потужного колективу суддів, які нещодавно упʼяте обрали вказану фізичну особу головою суду, щодо цієї проблематики невідома.
Що ж до введення санкцій, то пан Вовк ще у суботу розклав все по поличках у своєму ФБ. Він, зокрема, повідомив про те, що певні міжнародні структури задумали вчинити контроль над судовою системою України. А пан Павло це єдиний чесний суддя, який зміг ідентифікувати цей намір і героїчно йому протистоїть.
Пан Павло також давно помітив, як міжнародні авантюристи та їх місцева агентура витрачають кошти американських платників податків на псевдосправи, вигадані хабарі, публічні звинувачення без вироків.
Ця важлива з точки зору психіатрії і антропології рефлексія отримала схвальні реакції від Віталія Сердюка, Ольги Просянюк і Ростислава Кравця.
"Все тільки починається" -- такими загадковими словами Павло Вовк закінчив свій ФБ допис. Швидше за все він має на увазі, що навіть у випадку ліквідації ОАСК продовжить займатися альтернативним правосуддям у вигнанні.
@gadiuk
Запланована на 2054 рік невідкладна ліквідація ОАСК пришвидшується
Сьогодні Комітеті з питань правової політики вирішив, що невідкладний проєкт про ліквідацію ОАСК вилежався і нарешті може бути обговорений. Про це повідомив у ФБ депутат і член комітету ВРУ з питань правової політики Васюк.
Чому раптом цьогодні, спитаєте ви? Наші інсайдери повідомляють про ось таку доповідь члена комітету:
-- Я знайшов під столом кіпу якихось позаминулорічних невдкладних законопроєктів. Подумав, а давайте їх розглянемо, щоб місце не займали. Тим більше, раптом там є щось важливе і термінове, так уявляєте, як нас хвалитимуть?
Так і вирішили: рекомендували Верховній Раді винести на голосування законопроєкт № 5369 про ліквідацію ОАСК та утворення Київського міського окружного адміністративного суду.
Дуже прикро, що депутати з такою цинічною швидкістю розглянули питання, яке, очевидно, потребувало ще як мінімум трьох років жвавих обговорень у комітеті. Альо, calm down, куди ви поспішаєте?
@gadiuk
Шановні чятланє і майбутні гості сьогоднішнього шабашу,
Деталі на сьогодні виглядають ось так:
Адреса: Менделеева 37. Як тільки відчуєте себе юридично визначеним — значить, ви прийшли. Якщо загубились — пишіть мені.
Час: 15.00, починаємо програму в 16.00
Програма:
1. Факап історії від Антона Полікарпова.
Він єдиний офіційний спікєр, але є інфа, шо деякі минулі спікєри теж будуть, а таємниче — не їх звичка.
2. В 17.00 лекція від психолога.
3. Десь о 18й лекція від Колі Юрлова про мгп.
Ніщо не є обов’язковим, окрім відвертого нетоворку і гарного настрою.
Квитки ось тут, по кнопці. Якщо ви як ТОВка, але відносно грошей — не соромтесь, напишіть.
Державний департамент США запровадив санкції проти очільника Окружного адмінсуду Києва Павла Вовка та двох його найближчих родичів — «через вимагання хабарів в обмін на втручання в судові та інші державні процеси», повідомляє Бабель.
Наші джерела повідомляють, що копірайтери ОАСК, відомі останнім часом тим, що вміють сідати ротом на шпагат, вже розминають Ростіка KC писати спростування у Фісбук.
До державного бюджету не надходили кошти від примусового вилучення в Україні об’єктів права власності рф та її резидентів. Але ми чекаємо.
Націоналізація майна москалів. Що вже зроблено, якщо взагалі
Тож, Казначейство повідомило, що коштів від русні не є. Воно мало б обліковувати такі доходи за кодом класифікації доходів бюджету 21085000 “Надходження коштів, пов’язаних з виконанням норм Закону України “Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів”. Станом на 10.11.2022. надходження за даним кодом відсутні.
Знаємо — пройшов місяць. Але коли новина з’явилась публічно, тоді і ми пишемо про неї. Зробіть вигляд, що вона дійсно нова.
Раніше Кабмін запропонував Фонду гарантування вкладів перерахувати залишки коштів на рахунках націоналізованих дочок російських банків до Держбюджету (втім — “запропонував” це не “наказав”).
Історія: 3 березня Верховна рада прийняла закон “Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів”. Закон набув чинності. Він створив механізм безоплатного вилучення майна, що належить державі (😒) росія.
1 квітня до закону “Про основні засади примусового вилучення..” прийняли зміни, які дозволяють його застосовувати не тільки до майна держави “рф” – прямо чи опосередковано, а й до будь-якої русні.
Було багато дискусій: конституційно це чи ні, і чи оскаржать потім конфіскацію в судах. Втім, перевірити нагоди не випало — Президент зміни до закону не підписав.
Принцип роботи закону станом на зараз такий:1. Примусово вилучатись може майно рф або її резидентів (зараз – юр. осіб, зареєстрованих на території України, бенефіціаром яких є рф, прямо або опосередковано).
2. Майно вилучається рішенням РНБО (затвердженим указом Президента), за поданням Кабміну. Протягом 6 місяців після завершення воєнного стану таке рішення має підтвердити Верховна Рада законом.
3. Вилучені кошти мають спрямовуватись до бюджету (от саме вони і не надходили на казначейський рахунок).
4. Але кошти — це не все. Можна вилучати будь-яке майно (наприклад, вилучали вагони і нафтопродукти, які полишались на території України) чи корпоративні права (наприклад дочок «Сбєрбанку», «Промінвестбанку» в Україні).
Чи значить це, що не можна забрати майно у фізиків, які русня, і російських бізнесів, які не належать безпосередньо рф? Можна, але для цього є інший механізм — накладення санкцій. Найжорсткіша можлива санкція з боку України для фізичних та юридичних осіб, які своїми діями створили суттєву загрозу національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України — стягнення в дохід держави активів.
Ця санкція реалізується через суд за позовом Мінюсту, який розглядає ВАКС, за правилами КАС України (так, екзотично). Поки що Мінюст подав декілька таких позовів, але ще не відро (12.12.2022, до речі, буде розглядатись позов про стягнення в дохід держави майна Януковича).
Негусто. Втім ми вітаємо ідею забрати в русні все, до чого дотягнемось.
@OlVeretilnyk
Камін, світло, психолог, факапи і ялинка
Що обʼєднує ці слова в один рядок? Правильно — вечірка у мертвих. Все як завжди, off records.
Цього разу у нас в програмі:
1. Факап історії.
2. Лекція психолога про те, як не втратити свою кукуху і як допомогти це зробити іншим.
3. Додаткові лекціі про шось юридичне.
4. Мертві настолки.
5. Душевний нетворк.
6. Ялинка, світло, камін, гітари, вода (і навіть душ).
Порадуй свою внутрішню дитину і приходь на івент. Гроші підуть на вино, на ліки під Бахмут (більша частина) і на подарунок на Миколайчика дітям загиблих військових (менша частина).
Коли: 10 грудня
Де: орієнтир - м. Либідська
Година: 15.00 - 21.00
Як потрапити: треба купити квиток, який коштує 500 українських гривень і принести трошки їжі, щоб її зʼїсти. Якщо ви все ще маєте совість, то не обмежуйте себе у сумі. Якщо ви маєте совість, але тимчасово не маєте відповідних коштів, то напишіть Каті Міщенко, тобто мені, і ми шось організуємо.
ПіСі: спікери ще узгоджуються, тож якщо є бажання, напишіть мені в лічку.
@kateryna_mis
in re above 👆:
Партнери Eterna Law зловили звинувачення у шахрайстві у Швейцарії
Сьогодні про це написало Global Arbitration Review.
За їхніми даними, заяву про злочин подав Михайло Стадник, український бізнесмен, який наразі мешкає у Лугано. Звинувачення він висунув проти Андрія Астапова, Олега Мальського і Євгена Блінова.
Етерна, як пише GAR, звинувачення відкидає і каже, що це просто недобросовісний клієнт таким особливим чином не хоче платити чесно зароблений ними гонорар.
Розбираємося із історією і скоро напишемо про все, що дізнаємося. Якщо вам відомі інсайди -- пишіть. Все, як завжди, конфіденційно.
Поки читніть матеріал GAR в них на сайті, або ось pdf.