​​Як ВСУ ловив Ларису Рогач — і спіймав. Про вибори голови Касаційного суду України Сьогодні о 10:00 відбулися вибори голови Касаційного господарського суду України. Не сказати, що ці вибори були справжнім шоу, яке можна дивитися з попкорном в руках. Все відбулося досить таки мирно та спокійно, хоча деяка сумбурність та непродуманість всього цього дійства відчувалась. Ще й світло зникло, як тільки все розпочиналося.  Може, річ у тім, що Богдан Львов більше не з нами. Та ще й за таких неочікуваних та жахливих обставин – російський, бляха, паспорт. Здається, наче свого часу він подумав, що раз деяким мерам можна мати декілька громадянств, то чим він гірший. Але ж не російський. Ще й мати їх картку платника податків. Але годі мусолити труп кар’єри пана Богдана Львова, ми ж не некрофіли, — перейдемо до суті сьогоднішнього питання. Чому відчувалася сумбурність процесу? Почнемо з того, що претендент на посаду КГС ВС був лише один – Рогач Лариса Іванівна. Не густо, але як казав вже покійний класик: «маємо те, що маємо». Інші кандидатури не висувалися.  А до Лариси Рогач, попри всю важливість її ролі на сьогоднішніх виборах, виникають питання. І не про те, що в далекому 2017 році Громадська рада доброчесності дійшла до висновку, що Лариса Рогач не відповідає критеріям доброчесності і професійної етики. З того часу вже 5 років минуло, та й взагалі, вона ж займає своє місце у Верховному Суді.  Якраз питання в тому, яке місце вона там. А саме те, що вона — секретар Великої Палати Верховного Суду. І ось тут є нюанс, адже згідно з п. 7 ст. 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суддя Верховного Суду, обраний до Великої Палати, не може бути обраний на будь-які адміністративні посади, окрім посади Секретаря Великої Палати Верховного Суду. Ось на цьому місці й почалися дискусії та обговорення. Тому що, з одного боку, ніхто й не проти бачити Рогач головою Касаційного господарського суду. Але з іншого — як поєднувати дві діяльності одночасно, коли часу на всі справи точно не вистачить, та й закон не дозволяє. Ще з іншого — суддя Лариса Рогач не претендує на все й готова покинути посаду секретаря Великої Палати. Навіть посилалася на п. 9 ст. 45 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», де прописано, що звільнення з посади судді та припинення його повноважень автоматично припиняє повноваження секретаря Великої Палати. Хоча в п. 8 цієї ж статті вказано, що секретар звільняється з посади таємним голосуванням.  Також, на засіданні з обрання голови КГС ВС не можуть винести на порядок денний питання про припинення повноважень секретаря. І навіть казали, мовляв, перенесімо голосування до того часу, коли Лариса Рогач складе повноваження секретаря. Стоп: а якщо вона складе повноваження, а її не оберуть головою КГС ВС — то це що, вона лишиться ні з чим, та ще й доведеться звикати до нового секретаря Великої Палати?..  Коротше, все йшло до досить таки очевидного результату – голосування “за” або “проти”. Тому що можна ж голову обрати сьогодні, а визначити дату вступу на посаду після складання обов’язків Секретаря Великої Палати. Тим паче, що подібний прецедент вже є – обрання Всеволода Князєва на посаду голови Верховного Суду. Він теж на той момент був секретарем Великої Палати. І приступив до обов’язків голови Верховного Суду після складання своїх попередніх повноважень. В принципі, так і цього разу все відбулося. Отже: «За» проголосували» – 22 судді. «Не підтримали жодного кандидата» – 19 суддів. «Проти» – 0.   Лариса Рогач розпочне виконувати свої обов’язки як голова КГС ВС 6 січня 2023 року. Напевно, в рівні кінченості Богдана Львова вона не переплюне, хіба що в неї десь завалявся російський паспорт. А от переплюнути його в адекватності ще може, якщо постарається. В чому Ларисі Рогач побажаємо творчих успіхів.  @tchernetsky