эго из лего. Страница 5
4706
@egoizlego
Неудобные мысли о тревожных вещах. Полезные истории и открытия мира психологии.
-
эго из лего
Мій харківський друг Кирило aka Голос Внутренней Котельной записав трек з диктофонними записами сварки людей у бомбосховищі на початку повномасштабного вторгнення. «Ввечері 24.02.22 я зібрав рюкзак і приїхав до своїх друзів. Вони мешкали на першому поверсі п'ятиповерхівки і мали доступ до підвалу який планували використовувати як укриття. Коли починались обстріли ми бігли туди, щоб перечекати небезпеку. Дехто там і ночував. Деякі мешканці будинку (підвалу) напивались, мабуть, щоб вгамувати тривогу і страх. Однієї ночі люди накинулись спочатку на бабцю яка комусь зробила зауваження, а потім почали сваритись між собою. Вони кричали і сходили з розуму на моїх очах. Тоді я вирішив записати це безумство на диктофон, щоб зберегти для історії. Через рік диктофонне безумство перетворилось на трек. Не піддавайтесь безумству. Амінь». Слухати на: bandcamp || soundcloud || youtube #аудіальне🎵 -
эго из лего
Знову про смерть. Я думала сьогодні про те, що було б, якби кожна людина на Землі мала можливість воскресити, повернути з мертвих одну людину. Лише одну людину за все життя. Звісно, цей процес був би окреслений певними правилами (куди без них?). Наприклад, можна воскресити тільки того, кого знав особисто. Або, якщо з моменту смерті пройшло не більше трьох днів (випадкове число) чи якщо при смерті тіло людини не зазнало суттєвих шкод. Що б робили люди? Вони б написали безліч творів чи композицій, трагічних звісно, про те, як врятована від смерті невдячна людина зрадила рятівника. Або як ділема «кому подарувати шанс на друге життя — дитині або матері» звела з розуму чоловіка, жінка якого померла з немовлям під час пологів. Або як воскресла людина потім влаштувала теракт і забрала життя сотні людей. Або як через відсутність страху смерті парадоксально знецінилося б життя. Іншими словами, нічого веселого. Навіть для такої корисної «опції». Люди б все одно страждали. Будь-який наш вибір завжди неправильний. Бо ми завжди будемо думати альтернативами та «а от якби». Тому без вибору жити спокійніше. І є щось навіть заспокійливе у мантрі «все одно ми все помремо». Незворотність. Смерть, на відміну від усього, нам точно гарантована. -
эго из лего
Сьогодні. Росіяни розстріляли українського військовополоненого за слова «Слава Україні». Слава Україні. -
Реклама
-
эго из лего
«Минуло 136 років з народження Леся Курбаса, якого вважають однаково близьким у Львові, Тернополі, Києві та Харкові. Інколи проблеми з грошима, інколи амбіції змушували його часто переїздити з міста у місто. Він усюди організовував людей навколо театру: коли був студентом в університеті, коли втікав від війни і навіть коли був в’язнем у радянському таборі. <…> У 1933 році Павло Постишев, один із організаторів Голодомору, викликав Леся Курбаса до себе. Він запропонував режисеру "змінити ідеологію" та публічно засудити Хвильового і Скрипника, які кілька місяців тому наклали на себе руки. Курбас відмовився, мовляв, йому пізно міняти свої погляди. — Мені вас шкода! — сказав Постишев. — Мені вас теж, — відповів Курбас. <…> Того ж року його [Курбаса] затримали за звинуваченням у намірі вбити Павла Постишева. Після "зізнань" режисера відправили на будівництво Біломорсько-Балтійського каналу, згодом перевели до Соловецького табору. <…> У листопаді 1937 року Леся Курбаса розстріляли в урочищі Сандармох, як і багатьох українських митців, які приїхали колись до столичного Харкова творити нове мистецтво для нової людини. За однією з легенд, Леся Курбаса та Миколу Куліша вбили одним пострілом, щоб зекономити кулі». Автор: Павло Стех. Повний текст #psyjourn -
эго из лего
the sagrada família neighborhood of barcelona, spain, at dusk / drone photo by konrad paruch -
эго из лего
Сьогодні 50 років альбому The Dark Side of the Moon. І перший день весни, як символічно. -
эго из лего
Автопортрет. Анна Мельникова (Харків) Написала інтерв’ю з цією фотографинею. #скопічне👀 
-
эго из лего
«На цьому фото глина зроблена з землі на фермі батька мого друга та шматок ракети, що я знайшла у центрі Харкова. Земля ніби наше ДНК, наш фундамент, бо навіть після довгої подорожі кораблем чи літаком нам так приємно знову ступати на землю. Наша земля, що є джерелом життя й підтримує живе, постає як мертвий об'єкт, та приховує багато болю» (с) Анна Мельникова За статистикою, 30% усієї площі України (174 тисячі квадратних кілометрів) потенційно забруднені вибухонебезпечними предметами. Сьогодні Україна є найбільшим мінним полем. 
-
эго из лего
Зранку у понеділок пропоную усім збуджуватись під старі шлягери Скрябіна. 🔥 #аудіальне🎵 -
эго из лего
Єдине, шо пам’ятаю з того дня — як друг у наш загальний чатік написав це повідомлення, а також як я пішла на студію грати на барабанах, бо була дуже зла і хотіла вимістити цю злість. Зламала палички, а потім пішла на мітинг в Тбілісі, де побачила, скільки людей нас підтримує. Чарівний день, попри всю трагічність. Пам’ятаю тільки світле. 
-
эго из лего
Рік. Але життя продовжується. 
-
эго из лего
«Мені соромно казати, але навіть для мене, людини з україномовної сім‘ї, яка знала історію України, чула від прабабусі про Голодомор… Все одно оця меншовартість сиділа всередині: ну що такого в українській культурі? А от в російській — Малевич. Починаєш все це вивчати, Дзига Вертов — український режисер, Олександра Екстер — українка. Я все більше розуміла, що моє сприйняття української культури маленьке, незвідане і стереотипне. І мені треба це все вивчати заново. <…> Коли я робила дослідження Чорнобильської катастрофи, знайшла одну роботу 1986 року, автор — російський художник. На цій картині намальований український дідух. Це такий букет з колосків. Його зазвичай роблять на Різдво, але він може і цілий рік стояти десь у хаті. І я думаю: «А чому це у російського художника намальований український дідух? В них такого точно нема». Я почала гуглити цього художника і виявилось, що він із Запоріжжя, буквально кілька років жив у Москві. <…> В музеї Зіммерлі працювала російська кураторка. Ми з нею говорили про колоніалізм і деколонізацію, і вона завалилась на «на Україні»… Я кажу: «в». А вона: «Что “в”?». Я кажу «В Україні». А вона: «Но это же норма русского языка!»... Я кажу: «Але ж люди, які просять казати на них they — ти кажеш на них they». Вона встала та пішла. Це гарно показує, як легко росіяни ламаються на таких питаннях. Вони знають, що в цих листах та архівах знайдуться всі підтвердження тому, що ці художники ніякі не росіяни. Російське мистецтво ніби як стоїть на оцих великих стовпах — Малевич, Рєпін і Куїнджі. А вони всі — українці. І так з усім російським. І вони відчувають, що коли ти всі їхні стовпи забереш — все повалиться і посиплеться». (с) Оксана Семенік, історикиня мистецтва, дослідниця явища деколонізації, авторка каналу Ukrainian art history в Twitter. Інтерв’ю для медіа «Люк» #psyjourn -
эго из лего
Mood. -
эго из лего
David Bowie "Heroes" Live at Earls Court, 30.06.1978 #аудіальне🎵 -
эго из лего
смерть бажань (кляйн) мелані кляйн називала депресію "колапс фантазму", себто це коли навколо суб'єкта раптом руйнується світ. але це не той світ, що ми звикли називати "реальністю" (нагадаю, що в основному з реальністю психоаналіз не хоче мати ніяких справ і виводить її за дужки у своїй роботі), а той, що грунтується на бажаннях конкретної людини, індивідуальний світ. власне так (як "смерть бажань") і розглядає депресію психоаналіз. і базує свою методику покращення стану клієнта саме на виробництві нових або переродженні старих бажань всередині суб'єкта, що страждає від цієї хвороби -
Реклама
-
эго из лего
Тільки що випадково заграв трек, який я багато слухала у 16 років і потім не включала жодного разу. І ось мені 25, а я досі пам’ятаю кожну ноту, аж тепло від цього на душі стало. Треба весь альбом тоді переслухати, шо уж. #аудіальне🎵 
-
эго из лего
⚰️ 
-
эго из лего
Якщо сьогодні ви не займаєтесь коханням під цей трек, я тоді навіть не знаю, навіщо це свято взагалі придумали. #аудіальне🎵