Вночі було гаряче. навіть в рівненську прилетіло.мене турбує власна безтурботність. сил встати не було, жара виснажила, тиск піднявся. я просто лежала слухала дихання Ніки та сирени
Як ти?
Як повний келих,
Із якого раптом зникло скло.
І все на тебе впало, потекло,
замість вина тепер сама провина.
Як ти? Як дочасно доросла дитина.
Їй би ще гратись, але прошу, не в солдати.
Як ти? Як стіна, в яку дивилися,
коли летіла куля в спину.
Як ти? Не знаю, як це описати. Як небо без птахів? Як птаха з підбитими крилами?
Як замість вечірньої казки фільм жахів?
Як дихати на повні груди в ліфті, де курили?
Як ти? Як річка без одного берега.
Де течія стрімка, немов відвага,
І не можеш зупинитися.
Тільки вода кудись зникає.
Чи як фортеця без криниці:
тримаєшся, але тримається і спрага.
І взагалі, так часом хочеться напитися.
Як ти?
Як останній урок, на якому дзвінок — це для вчителя, чув? Як голова, яку вдома забув.
І душа, наче зошит в клітинку, поля – від руки,
а на пальцях червоні відбитки лінійки.
Як два подвійні аркуші, витягуєш думки.
І запиши: додому три параграфи.
Що, знову двійка?
Як ти? Як потяг, що на всіх парах летить без рейок, по піску.
Як радіо без батарейок, коли хотілося зловити музику.
Як місяць, що замість неба зійшов у ставку,
де тільки ряска й п‘явки.
Як плівка з відпустки, засвічена перед проявкою.
Як ти? Як голова, повна новин про держави невизнані.
Як речення, обірване, немов мотузка для білизни.
Як ти? Постійно щось кажу. Ні в ворота, ні в тин.
Як пляма на сонці. На серці клубок зі змій.
Як ти? Як вистава, перенесена через карантин.
Коли весь світ — театр. Театр бойових дій ( Олена Павлова)
Дна та меж немає у горя. Це відкритий пост, тому копіюю його сюди. Зберегти. Пам'ятати. Згадувати площу під дощем, де кожен другий тримав соняхи, бо Костя любив їх. Я не можу тепер дивитися на поля з соняхами. Бо мені здається, що це люди, яки тягнулися за сонцем, але їх вбила проклята йбана русня.
Питаю6 "а ще ти куди пройшла?" Відповідає: "...ну в ЛНУ там на бюджет... Ще кудись, хиба це важливо? Це все не УКУ". Круто коли так. Вперся бараном і преш.
В мире закрепляется мода бить русских туристов стульями. В Греции их молотят клисмосами, в Португалии -кадейрами. Лупасят в Черногории, Испании и Грузии. Теперь гасят еще и в Турции. (Видео).
Причины ясны. Агрессивные «понты», вечное быкование « высшей расы» -всегда были обязательной компонентой «руссотуристо».
Раньше эти выходки игнорировались, прощались и терпелись.
За спиной хамоватых бугаев и их теток- маячила мстительная и всесильная страна.
За эти полтора года войны -все изменилось.
Теперь,в ответ на любое ухарство курортников из "раши" немедленно идут в ход самые разные стулья: пластиковые, ротанговые, металлические, деревянные и пр.
Военный позор, грязные секретики страны, бездарность ее дипломатии и заметная всем отсталость россии - отключили
тот парализующий страх, который она долго транслировала на все континенты.
Русский миф испарился.
Невзоров
@nevzorovtv
. За добу ворог обстріляв наші позиції 580 разів різними типами і калібрами артилерії, здійснивши 4 авіанальоти, відбулося 10 бойових зіткнень. Так, 39 окупантів було знищено, а 115 зазнали поранень. - це неможливо читати