Топ 10: версія редакції “Рубрика Кубрика”
Список вийшов приблизно одного періоду – який сформував мої смаки, та і мене самого.
10. Астерікс і Обелікс: Місія Клеопатра (2002)
Цей французький фільм Алена Шаба, як і його “Мільйон років до нашої ери” вбирає в себе весь пласт комедій абсурду і пародій, які виховали моє почуття гумору (як і перші чотири “Дуже страшних кін”).
9. Одного разу (2007)
Еталон мелодрами для мене (трилогія “Перед” одразу після). Неймовірна інді-стрічка Джона Карні, і я раджу подивитись всі його чарівні фільми про музику, любов і любов до музики.
8. Скотт Пілігрім проти всіх (2010)
А тут і комедія, і мелодрама і все на світі. Фільм Едгара Райта, який випередив свій час. Бо пост-модернізм зараз в тренді як ніколи – “Все, всюди і водночас” тому доказ. А шалений темп і об’єм інформації на секунду – той самий “Рік і Морті”.
7. Престиж (2006)
Єдиний фільм Крістофера Нолана, який як на мене не втрачає від другого перегляду, а тільки закріплює свої переваги. І де актори не є фішками в руках режисера, а видають справжню хімію. Гіт Леджер вийняток (ну тепер і “Оппі”).
6. Відступники (2006)
Сучасна гангстерська класика Мартіна Скорсезе з шикарнючим ансамблем. Шалений атракціон до якого хочеться вертатись знову і знову. Два місяці тому дивився в кіно, і це був невимовний кайф.
5. Пила (2004)
Найкращий плот твіст в історії кіно, який ніколи не буде перевершено (в літературі це зробила Агата Крісті в “негритятах”). Та і весь концепт геніальний, цей фільм змінив моє сприйняття кіно назавжди.
4. Назад в майбутнє (1985)
Культова стрічка Роберта Земекіса йде в купі з сиквелом, бо вони є шедеврально нерозривні одне від одного. Улюблений фільм дитинства, де нескінченність переглядів – не межа.
3. Вічне сяйво чистого розуму (2004)
Я палкий фанат всього, що виходить з голови меланхолійно-депресивного Чарлі Кауфмана, але саме ця картина Мішеля Гондрі є атлантом, на якому тримається моє світосприйняття. І, звісно, кумир Джим Керрі, чесний і сумний.
2. Зіткнення (2004)
Єдиний фільм з ~2500, що я бачив, який щоразу може змусити мене заплакати. Цей фільм навчив мене справедливості і як важливо завжди лишатись людиною. Якби я знімав кіно, я би зняв “Зіткнення”.
1. Бійцівський клуб (1999)
Думаю, уже всі знають, що я амбасадор Нортона в Україні, тому тут без плот твіста. Фільм, який з кожним переглядом може не лише подарувати інші фарби, а і абсолютно нову картину. Що це, психологічний трилер, чорна комедія, баді муві – залежить від вас. Ідеальне кіно у всіх його компонентах.
Пишіть ваш Топ 1 (3,5,10) в коментах.
#кінотоп
"Вартові Галактики 3":Бог, Оппі, Ганн любить трійцю
(реж. Джеймс Ганн)
Після сумнівних сиквелів Стренджа та Тора, я вже думав повісити свої марвелівські очі на цвях. Але разюче схвальні відгуки друзів змінили думку. І правильно зробили.
Як перша частина 9 років тому була свіжим ковтком повітря для MCU за рахунок гумору і зухвалості (прото-“Хлопаки”), так і третя тепер зробила їй штучне дихання.
Жарти знов на високому рівні, і вони органічно розмазані по всім 150 хвилинам фільму, тривалість яких не відчувається зовсім.
Епізоди Нейтана Філліона і Сталлоне це вже плюс бал, хоча вони, звісно, заслуговують, на більший екранний час.
Субʼєктивний же «плюс бал» відходить саундтреку. Наскільки я не люблю веселу музику перших двох частин (70-ті і 80-ті), настільки я обожнюю більш серйозні 90-ті. В кінці Ракета навіть відкриває вікно у сакральні для мене 00-ві. І я абсолютно не проти, що робить це королева Флоренс. Через це 4-та частина тепер стає ледь не найочікуванішим сиквелом. І взагалі з'являється сенс до жити до років 40, коли музика моєї юності вже буде юзатись в кіно, як класичні хіти.
Пісні, та їх влучне використання (needle drop), як і в фільмах Едгара Райта, – це серце "Вартових". Але тут це призвело до найкращої відкриваючої сцени у всесвіті Марвел.
Але підібрати плейлист і я можу, а от більш важливі речі тут теж подекуди навіть вище рівня супергероїки загалом (так, я щойно розділив супергеройське кіно і кіно). В якому ще фільмі по коміксам ви востаннє бачили розкриття таких тем, як інклюзивність, імміграція, експерименти над тваринами, експлуатація дитячої робочої сили, etc. Так, деякі з них розкриті поверхнево, але цей жанр взагалі звик обирати повний ескапізм і не помічати проблем реального світу.
Взагалі кількість тваринок у фільмі змусить розчулено обійматись Доктора Дулітла і Ейса Вентуру. На них і завʼязана одна з біблійних відсилок на Ковчег Ноя. Взагалі всі референси, що я помітив, дуже органічні, – чим лише підвищують цінність стрічки у художньому плані.
Але чомусь не було котиків. Зате собака називає росіян мудаками.
Знову використовується безпрограшний прийом зі зменшенням героя у милого букусіка, що вже робили з Грутом і малюком Йодою. Але це працює, і доцільно в рамках сюжету, тому можна спокійно плакати.
Окремо я хотів би виділити антагоніста. Нарешті він викликає заслужену антипатію, а не позіхаючу апатію. Навіть Крістіан Бейл і Тайка Вайтіті зробили злодія карикатурним. Виявляється не треба мати гучного імені, а лише обґрунтовану мотивацію.
Тому Вартові для мене захистили Галактику на 9 єнотиків з 10.
Ну і #iseeUAflag.
#шопокіно
Мій друг Льоша Селіванов почав робити важливу справу – українські субтитри до новинок кіно, які чомусь обійшли увагою інші титророби.
Тому підписуйтесь на його канал "Сцена після субтитрів" і дивіться хороше кіно.
https://t.me/postsubscene