как закалялся мак. Страница 17

тож, друзі, шо ми маєм, 85 книжок цього року. зара поділюся з вами найкльовішими, на мій погляд:

канон 🤤

це ще, доречі, працює, якщо ви довго в терапії: то можна теж вже доволі чітко уявити, що б ваш терапевт вам сказав на ваш запит ))

знаєте, в чому прикол бути терапевтом? точніше, не так, прикол бути терапевтом #475829274 : якщо от прям по-чесному не знаєш, шо робити, і взагалі ти в якомусь тупіку, то завжди можна спитати себе: «а що б ти сказала своїй клієнтці, якби вона прийшла з таким запитом?» і далі дозволити собі розгортати в голові уявну сесію між двома субособистостями, спостерігаючи за тим, як вимальовується просвіт 😎 ну і, звісно, це прикол приколів – бути терапевтом для терапевта 😁 коли він приходить із якимось чумним запитом, завжди можна спитати «а от якби до тебе прийшов клієнт з таким, що б ти сказав?» і далі см пункт вище про спостерігання уявної сесії 😁

а ще я цього року задонатила близько 70к і дуже цим пишаюся. може це й невеличка сума в маштабах всього, але я ніколи в житті ще стільки не донатила. коли виросту планую прям багато вкладати в деякі сфери мені дуже подобається розповсюджене правило «десятини», хотілося б в наступному році таки втілити це🥰

У Варшаві закликають відмовитися від новорічних заходів і феєрверків на знак підтримки України, — TVN24.

🥹🥹🥹

це вам щоденничкові відвертості на новий рік ))))

ладно, раз уж ми з вами (ми – Ірина Маковецька) тут разоткровєннічалісь, то я вам от шо скажу: я іноді дуже втомлююся від того, шоб бути «нєканоном». ну типу, камон, я хочу вже просто жить спокійне життя, нєвисовивацца, розставляти приорітети так, щоб середньої європейської, скажемо, зарплати мені вистачало на все. але ж нє, колись в один вельми тяжкий момент мого дитинства на світ з’явилася нарцисична частина мене, яка все життя мене захищала, але був нюанс ))) обслуговувати її буває дуже дорого і дуже виснажливо. я навчилась це перетворювати на ресурс і не вмирати від цієї гонки, але ж оце ядро не змінюється і нікуди не дінеться. мені іноді дуже б хотілося бути людиною, яка чесно може сказати, що не в грошах щастя.

корочє, прикиньте, одного дня заходите до мене в інстаграм, а я там ВЗАГАЛІ не намагаюся виїбнутись грошима

якшо чесно, то мені, звісно, буває дуже соромно за мою центрованість на грошах. мені дуже часто цим м’яко так жартівливо дорікають друзі, я і сама з себе глузую, але іноді я реально вже переходжу межу і навіть «бідне дитинство» це не виправдовує. мені самій шкода, шо така моя історія і така моя травма – я ще не наїлась. хотілось би сказати, що війна мене змінила, але ні, бо це є моє ядро, моя суть та мій ресурс. трошки змінила мене Ісландія та Швеція, а ще процес дорослішання, і тепер мені хочеться, щоб ціла величезна купа моїх грошей йшли на якісні речі, на благодійність, на здоров’я та в інвестиції. але все ще кожного разу, коли я бачу якусь велику (для мене маленької) суму на карті, коли купляю шось дороге однією платіжкою і не помічаю, я думаю «боже, оце кнопік молодець». а потім думаю «ну годі, ти вже років двадцять як не кнопік, відчепись від людей і не мозоль їм очі». а потім думаю «ну чо не мозоль а раптом вони не знали шо так можна?? шо будь-який кнопік може вирости і купити собі сонцезахисні окуляри за ціною крила літака??? то тепер вони знатимуть! і куплять!» а потім думаю «ну а нахуя їм такі окуляри? а тобі нахуя такі окуляри?» корочє, pov: ви на 30 секунд потрапили в мою голову ))))

а можна я з вами в неформальній тусовці тут трошки поділюся тим, що цього року зробила величеньку касу в підприємстві імені мене і це такііііі гроші, яких маленька Ірочка ніколи навіть собі не уявляла? мені дууууже хочеться шоб ви за мене пораділи, а я така буду ну даааа спасібааа спасіібааа приємно даааа це я той кнопік шо росте попри все 🥰🥰🥰🥰

пєпєтс аналізувати акції так цікаво 🥰🫠

мущщінка, доречі, служить в зсу і «виправляє чиїсь марні переконання» чи вдячна я йому за те, що він робить? безумовно чи страшно мені, що буде, коли він повернеться і буде всім перехожим тикать «я за тебе падлюку воював»? ні, що ви, я просто тихенько собі вчу шведську

мда оце канєшно прикол, шо вже добу під останнім дописом в коментарі приходить один і той самий мущщінка і доказує прям, шо якби ж всі розмовляли українською, нападу б не було ))) ах єсли би только ана била нармально адєта, єйо б нє тронулі

насправді, десь в мені ще теплиться давня надія зібрати собі групу по проживанню таро. це неймовірний психічний досвід з доторканням до архетипів 🤤🤤

я знаю, ви не звикли, я вапщє дуже рідко говорю про таро ))

11 років вивчення трактатів та заглиблення в таро коштували того, шоб я тримала при собі колоду і мала гарного співрозмовника у вигляді цілого всесвіту 24/7 🥰