как закалялся мак

кто вчера был героем, завтра станет тираном, если не принесет себя в жертву сегодня.

без жартів: в мене лежить поруч відкритий і абсолютно прекрасний Тисячоликий Герой, а я не можу відірватись від старих дописів! це доволі багато каже про мій смак на тексти і трошечки про те, що я дійсно дуже добре писала

вчера до трех часов ночи следовала непонятному мне зову сердца - перечитывала свой телеграм канал с самых его истоков. сначала думала просто чуток почистить - я же знаю, что вы иногда в поисках какой-то интересной истории моего становления листаете прям туда, а там окромя них и книжных рецензий есть ещё неумолимые свидетельства моего невежества и наличия всего одной извилины, которая держит уши, а других функций не тянет по дефолту - и не то чтобы мне прям так уж стыдно, но всё таки миру такое лучше не показывать, боженька и ещё человек триста и так тому были свидетелями, хватит ужо. но я не об этом вообще, чистить там оказалось практически нечего (не потому что я преисполнилась принятием, а потому что я его уже чистила 😏), я как-то так очень органично начала перечитывать вообще всё, даже посты про книжки, вспоминать что-то из тех времён, восторгаться своим былым слогом и умением складно описать красивое. сегодня думала попустит - так нет, снова пол дня сижу и читаю. невероятно интересно! местами смешно, местами грустно, очень иногда себяжалетельное настроение, отдельные посты даже себе пересылаю в сохранёнки. но в целом - очень хочется себе в туда отправить много благодарности и тепла. потому что как-то резко вспомнилось, что я собой очень горжусь, что я люблю свою работу и свою жизнь и жить и работать выбираю каждый день очень даже осознанно и радостно. ещё вспомнилось, что некоторые вещи во мне не меняются, даже если они не сильно удобные и приятные. и как же хорошо видеть, что уже тогда, года эдак четыре назад я себя знала довольно хорошо, просто пока не представляла, что с этим делать. пишу и думаю - это ж я, наверное, такими загадками для вас говорю, а ещё и мовою окупанта. але вже вибачайте, якою мовою я себе в минуле обіймаю, такою і ділюся з вами цим задоволенням жити, зустрічатись із собою з минулого і точно знати: я сьогоднішня і я чотири роки тому одна одну впізнали б, полюбили б, посміялися б одна з одної і точно подружилися б, ну хоча б ото на підставі улюблених книжок. з вами була маленька нотатка від учєбнікового нарциса: я читаю свій канал і мені пізда як цікаво.

Попытка избежать страдания есть форма страдания. Попытка избежать борьбы есть борьба. Отказ признать неудачу есть неудача. Сокрытие постыдного само по себе постыдно. Пытаться избежать боли, значит, придавать ей слишком большое значение.

я плачу 🥹🥹🥹 це дійсно по перше меморі анлокд, а по друге обожнюю читати про довгий шлях мрії, яка постає з дитинства і здійснюється!! я в цей момент прямо уявляю внутрішню дитинку, яка знову вірить в диво, знову довіряє дорослим, знову відчуває себе щасливою 😭💔

Моя прєлєсть... Але тут не всі... Бо вже більше п'ятнадцяти років пройшло з того часу, як вони виходили... З першого по 50 знайшла всі, а далі вже фрагментарно. Я навіть не знаю, скільки їх всього було))

Ооо, про шахи... Про шахи, про шахи... Про шахи якщо коротко: мені цікаво почитати будь що, що тобі є сказати про шахи. Про шахи не коротко: я ними цікавлюсь вже другий рік, але десь взимку цього року трохи запал зменшився і я закинула. І от весною я долистала цей канал до величезних двух голосових за декілька років тому про те, де ти розказувала про свій фінансовий шлях, де ти розказувала про своє дитинство і далі. І що у тебе було відчуття в дитинстві, що тобі всього досить, що ти мало чого хотіла і все, що тобі потрібно було - твій журнал з шахами з Гаррі Поттером і книжки і енциклопедії. І тут мене як мішком по голові, меморі, як кажуть, анлокт. Я згадала цей журнал!! Я так його хотіла!! Але через деякі обставини у житті на нього у родини абсолютно не було грошей, і я навіть не сміла мріяти про нього. І тут, у свої 30 я розумію, що насправді я шалено її хотіла! Це ж комбо! Я абсолютний фанат Гаррі Поттера і люблю шахи! Короче, весною я перерила весь ОЛХ, і купила всі випуски, які змогла знайти! А труднощі ще в тому, що я за кордоном в мені потрібні посередники, щоб зібрати всі посилки від олх продавців і переслати мені за кордон. І от вчора я отримала останню знайдену порцію журналів! І я потрохи, щаслива, їх проходжу! Так що дякую, тобі, Ірино, за нагадування про таку штуку і звісно я із задоволенням почитаю, якщо тобі є ще щось сказати про шахи) наприклад, чому саме вони тобі подобались, яку функцію виконували. Зараз скину фото моєї стопки з журналами!

хочу з вами поділитись охуєнною історією дівчинки ж коментарів 👆🏻

коти, збір верховної ради блогу макміні 😂 сіла писати контент план і думаю: про шо вам цікаво було б почитати? шось може специфічне/конкретне про тілесну терапію/гроші або просто моє життя та роботу? буду робити дописи, рілзи та сторітели, хочу, щоб було щось актуальне і для вас :)

коли перетримала

чайні брати та сестри зрозуміють

сьогодні вперше наснився втрачений дім. як ми приїхали туди з мамою, по дорозі обговорюючи улюблену погоду. виявилось, що в нас обох найулюбленіша одна й та ж – мряка і туман, за яким не видно горизонту. і от ми приїжджаємо додому, а там саме така погода. і ми обіймаємось, ідемо до лісу і мати каже, як чудово було б приїхати сюди знову. і я плачу. плачу від того, як би я хотіла приїхати сюди знову.

господи, аж самій добре стало 🤤🤤😭

книжки липня! перечитала всоте Маленького Принца англійською, кожного разу розйобувалась як вперше 🫠 Під тінню Сатурна – розйоб і соплі, в мене боліла душа за всіх чоловіків від моїх рецензій на Старий Завіт бог хай вас береже, а остання – то збірка віршів Голобородька. дуже щемко і красиво 💔 тепер діліться ви своїми і радьте шось круте!

а смішних тіктоків як на зло сьогодні не показують …. кидайте ви останні смішні тіктоки які бачили!

ладно, шо, зазвичай в мене була підбірка красивих картинок з пінтересту, а тепер буду робить вам підбірку смішних тіктоків😅

я вперше почула цю історію про його батьків 😂 тупо ОБОЖНЮЮ *якщо колишня свекруха на мене тут підписана, передаю їй цьом*

від серця відриваю 😂