как закалялся мак. Страница 3

перший ранковий пуер на фоні Катовіце 🥰

дано: охуєнно смачний сніданок з купою хліба я наїлась так що спідниця зара репне, але наступний прийом їжі планується о 8 вечора питання в тому, чи загорнути з собою і чи везти в Італію з Польщі хліб )))))))

знімала вам асмр три години як я намагаюся застібнути підвіску і мені не вдається але спойлер мені вдалося бо важке дитинство і можливість робити неможливе не пропʼєш

корочє розказую дєвачкі, якщо ви не вмієте просити про допомогу і приймати її, але дуже хочете навчитись – нарощуйте нігті шестірку. це ситуація, яка тупо забирає у вас вибір і робить вас максимально useless в будь-яких життєвих ситуаціях, іноді навіть в туалеті 🗿 я в потязі заїбала вже всіх людей вчора, бо я не здатна дістати чумодан з полки, вставити зарядне в розетку, застібнути собі годинник, відкрити пляшку ітд. відчуваю себе оцією архетипічною тупенькою нємощщю. кайфуші, одним словом ))) зніму ще серію відосів, де мені Саба і друзі застьобують босоніжки 😅

відпустка починається через 3..2..1..

не пов а ріл: іде оця чікса по вулиці, а в неї в навушниках Псалтир))))

доповнюйте своїми варіантами 👇🏻👇🏻👇🏻

передивлятись комедійні шоу, які в дитинстві здавались ну такими вже смішними

висвітлення вус в домашніх умовах перекисом та аміаком (бо знов сука забудеш про перекис і вуса знімуться разом зі шкірою)

ну я зібралась на три дні

помедитувала, поплакала, пообіймала кішок потяг ще не тронувся, а я вже поїхала 🫨

нотатки мандрівниці день 0 за чотири роки це перша моя відпустка, в якій в мене ВЗАГАЛІ не буде роботи чи якихось задач. це звучить вері ексайтін, але в реальності рівень моєї тривоги не знає меж, бо це доволі стресово і незвично. перевдягалась чотири рази: «в цьому шкода їхати місити грязюку в горах», «вдягну оце і звільню місце у валізі», «о, точно, в мене є костюм, який не шкода», «бля, шо значить «шкода», я заслуговую їхати місити грязь в дорогому красивому зручному костюмчику». два рази застібувала валізу, мотала круг навколо неї, розстібувала, перескладала. намагаюсь нічого не забути із такою силою, ніби від наявності чотирьох оракулів, пакету горіхів та трьох резинок для волосся залежить не то шо якість відпустки а тупо все життя взагалі. зловила себе на тому, що покладаю на цю поїздку взагалі доволі багато. видихаю. завантажила стільки подкастів «в дорогу», скільки не прослухала за весь рік. але краще пєрєбдєть ніж нєдобдєть. домовилась із собою, що паперову книжку не беру - вона товста і не влізає. засумувала. завантажила три книжки на телефон із сподіванням, що вистачить. (нагадую, що я їду на три дні в Карпати плюс дорога🤡) лежу, подумки чіпляюсь руками за ліжко, стіни і улюблений офісний стілець. думаю, може якось вмістити ковдру у валізу. а може мені треба два мотки вʼязальних ниток. а може кішку із собою взяти. а може заїхати в магаз і купити ще пʼятдесят пачок стіків. корочє, розмотало )) піду помедитую, наберу водички в термос і буду перечитувати свій телеграм канал за 2020 рік і сумувати шо господи як ахуєнно і цікаво я вела цей щоденничок

корочє ранкова картина мені сильно шкода що я не можу вам показати обличчя прибиральниці, яка приїхала на 20 хв раніше, натрапила на звуки сексу під дверима, гучно, але тактовно стукала до нас, побачила мене, а потім через декілька хвилин зі спальні вийшла Саба………

оскара! оскара!

Чоловікам теж є що сказати 😎😁

якщо ви теж пішли шукати цей фільтр в снепчаті, кидайте в коментарі фотки вас-чоловіків! чоловіки, вас не знаю що попросити, можете просто лайкнуть і піти далі, в нас тут дивна жіноча тусовка………

ані же адінакавиє натааш

Мусік в фільтрі снепчату VS її краш 🤔🤔🤔🤔🤔🤔🤔🤔🤔🤔🤔🤔🤔