Band: 1914
Country: Ukraine
Album: The Blind Leading the Blind
Year: 2018
YouTube | Apple Music | Spotify | BandcampThere are tons of bands in the heavy metal world whose lyrics are all about warfare, but I’ve never heard a band execute it like 1914. As with 2015’s Eschatology of War, the Ukrainian group’s second full-length Blind Leading the Blind is exclusively themed around World War I, with period-appropriate samples to match. It was even released on November 11th, 2018, the 100th anniversary of the armistice that ended the conflict. Such a move would suggest gimmickry or exploitation in lesser hands, but this group is dead serious, and the material benefits accordingly.read more
Сьогодні я:
👏 Рано прокинулась і не захотіла померти
👏 Написала два тексти і їх одразу опублікували
👏 Потихеньку вникаю в робочі задачі
👏 Працювала на балконі, бо +15
👏 Побачила красиву оссяну сонцем хмаринку вдалині, і всплакнула від краси
👏 Відчуваю себе дуже закоханною
⚡️ ТЕРМІНОВІ НОВИНИ: Харків’янка закордоном (я) почала працювати
10 січня почався перший робочий день. За словами дівчини, політ нормальний, обстаноука по кайфу:
“Включила ото собі гурт Drudkh, пишу некрологі, п’ю каву. Краса, а не життя”, — дала ексклюзивний коментар бізнес-вуман.
Я написала про цей (мульт?)фільм у перший же день як його побачила, точніше, у першу ніч, коли прокинулась від сну, який наснився під враженнями від переглянутого.
Сон зліпив у слизьку кашу найогидніше, моторошне (unheimliche), що турбувало мене, але що не могло вийти назовні, у реальність. Воно існує тільки у символізації, асоциативно, і режисерам фільму справді вдалося натиснути ті кнопки у правильному порядку, шоб піібрати складний унікальний шифр взлому мого несвідомого. Ось як працює Мистецтво.
Це настільки підірвало мій мозок, шо я не наважилась опублікувати те, що написала. Просто ступор, екран смерті, error not found. Але раджу подивитись, якщо ви ще ні, а я поки наважусь бодай відкрити нотатку з цим текстом.
#скопічне👀
До речі, той самий ефект має і література, принаймні, один твір я можу назвати точно. Це “Піщана людина” Ернеста Теодора Амадея Гофмана, класика німецького романтизму і основа роботи <b>«DasUnheimliche<b>» Фрейда. #psyliterature
Новорічні свята позаду, і я зробила найкращий подарунок, який тільки я можу собі зробити — привела до ладу канал і, нарешті, зрозуміла вектор, в якому мені було б цікаво писати і працювати.
Що мене цікавить наразі: музика (завжди), мови і означувальні у мові, кіно (не все, я тільки почала поступово смакувати, не засинаючи на півхвилині), психоаналіз. Всі ці теми зв’язані одним — Коханням.
Бо музика — це про кохання #аудіальне🎵, через звук, мова — кохання #лінгвістичне👄 («говори зі мною, говори, бо словом також можна любити», — Іздрик), кіно — кохання #скопічне👀, через око, найерогеннішу зону тіла. Психоаналіз #psychoanalysis — все і так зрозуміло, про кохання витіснене. І намагання це витіснене кохання повернути, відновити за допомогою інших.
Хочу ще писати про літературу (#psyliterature) і надалі робити розшифровкипсихоаналітичнихвідео (#psyvideo).
Не буде тут взагалі: про психічні порушення (бо ми усі порушені), про психотерапії (бо неактуально роки два). Вибачте, мені нема чого більше сказати тут.
Все, взагалі, будується на коханні. Окрім як коханням, не бачу взагалі сенсу займатись чимось ще у житті.
🤍
Вчора побачила дуже високу худу дівчину і буквально підвисла на півхвилини, ледь не скрутивши шию. Настільки сподобалась і захопила увагу.
Потім, підійшовши ближче, зрозуміла, шо вона десь на сантиметр нижча за мене, і подумала, а шо, якшо люди на мене так само реагують, а я просто це не помічаю / сприймаю як належне? 🤔
Я наприкінці 2021: хочу весь рік грати на гітарі, щоб мене ніхто не чіпав
Я наприкінці 2022: хочу весь рік грати на гітарі, щоб мене ніхто не чіпав
Фото до/після, збережу для пам’яті. 🕯️
merry gripsmas soon....
0:00 noided around the gripsmas tree
3:04 frosty the takyon
4:28 I'll be noided for takyon
6:17 mc ride is coming to town
8:10 let it grips
10:20 holly jolly eh
12:12 o gripsmas tree
#christmas #deathgrips #mashup