Україна Війна Аналітика | Олег Жданов. Страница 28

Тривога по всій країні @petrarchy

Неспокійно якось у Омську, Воронежі, Бєлґороді, Ростові. Чомусь Москва не святкова, а чогось боїться. @petrarchy

Минає важкий рік, який змінив все Бажаю всім вам здоров'я, бажаю вам наступний Новий рік відсвяткувати вже всім вдома, в колі всіх своїх рідних і близьких. Бажаю всім нам перемоги над споконвічним ворогом, який був для нас катівником впродовж століть, але тепер ми маємо шанс на відновлення історичної справедливості. Сотні тисяч наших співгромадян стоять на захисті нашої вітчизни, мільйони мали полишити домівки, тисячі українців загинули. Важкі потрясіння приніс нам цей рік для всіх нас, але наступний рік буде також складним, тому бажаю всім нам міцності та сталевої волі, яку мають наші військові, за яких ми молимося. Будьте всі живі, цілі та здорові. @petrarchy

Внаслідок обміну Україна повернула 140 військовослужбовців. 82 бійці ЗСУ, 15 з ТРО, 22 з НГУ, 11 з ВМС та 10 з ДПСУ. @petrarchy

Повторні пуски ракет з Чорного моря та зі Східного напрямку стратегічною авіацією @petrarchy

Є пуски ракет стратегічною авіацією противника @@petrarchy

Що далі Все це показує, що російський вплив у Центральній Азії зберігається в різних сферах, і в найближчому майбутньому колапс йому не загрожує. Щоправда, про довгострокову перспективу того не скажеш. росії і раніше було непросто проштовхувати в Центральній Азії свої інтеграційні проекти, а війна зробила остаточно їх непривабливими. Очікувати на розширення ЄАЕС за рахунок Узбекистану не доводиться, а Таджикистан якщо й вдасться умовити, то ціною дуже великих поступок. Репутація ОДКБ постраждала ще більше. Невдачі на українському фронті зруйнували міф про потужну російську армію, що змусило всерйоз занервувати країни, які залежать від парасольки безпеки. Це не означає, що ОДКБ скоро розпадеться, але потенціал для його розширення нульовий. російська м'яка сила в Центральній Азії тане на очах. За опитуваннями, більшість жителів Центральної Азії (70% у Киргизстані, 55% у Казахстані та 30% — в Узбекистані) пояснюють нинішні економічні труднощі російським вторгненням в Україну. У Бішкеку та Алмати пройшло кілька антивоєнних протестів, розважальні майданчики відмовляють російським зіркам, російська мова втрачає популярність, а місцеві провайдери розширюють списки неросійських телеканалів. Центральноазіатські ЗМІ намагаються висвітлювати події в Україні об'єктивно, за що в росії їх блокує Роскомнагляд. У громадському обговоренні знову виринають теми деколонізації. Головною опорою російського впливу у Центральній Азії залишається довіра між політичними елітами. На чолі це їхніх режимів стоять приблизно одні й ті самі люди — літні чоловіки, які виросли за радянських часів і спілкувалися один з одним російською. Поки що ці режими не ризикують сваритися з Кремлем і дуже стримано відповідають на зростаючий суспільний запит на віддалення від росії — скорочують уроки російської мови в школах або перейменовують вулиці. Але еліти в Центральній Азії поступово змінюються разом із суспільством, яке, як і раніше, дуже молоде. Вони не застали радянські часи, менше говорять російською мовою і не вважають росію прикладом для наслідування. Центральноазіатські держави ніколи не були такими самостійними, як сьогодні, а суспільства в цих країнах такі вимогливі до свого керівництва, у тому числі у питаннях зовнішньої політики. А Москва замість того, щоб визнати суб'єктність країн Центральної Азії та займатися власною привабливістю, вимагає від колишніх радянських республік не руйнувати успадковане Кремлем історичне домінування. росія мала всі можливості для того, щоб країни Центральної Азії самі до неї тяглися, але натомість вона намагається зупинити час. А це неможливо. російський вплив у регіоні в'яне, якщо Кремль не перегляне своїх підходів до зовнішньої політики, але від путінської росії цього очікувати не доводиться. @petrarchy

Як війна позначилася на впливі росії у Центральній Азії? Лише рік тому позиції росії в Центральній Азії були настільки міцними, що їм не загрожувала навіть зростаюча присутність Китаю. Але все змінилося з початком російського вторгнення в Україну. Розмови про вплив росії, що слабшає, ведуться не просто так. За останні десять місяців у Центральній Азії було сказано та зроблено чимало того, що російська пропаганда назвала б «не відповідним союзницькому духу відносин». Насамперед усі країни регіону не лише не підтримали російське вторгнення в Україну, а й дотримуються антиросійських санкцій, про що заявляли публічно. Наприклад, центральноазіатські банки не приймають карти «МІР». Жодна країна не визнала ДНР, ЛНР та інші українські території частиною росії, про що теж заявляється публічно і без огляду на російські уподобання у термінології. Якщо після 2014 року центральноазіатські лідери уникали називати події в Криму анексією, то зараз вони відкрито кажуть, що в Україні триває війна. Також Центральна Азія активно зміцнює зв'язки із країнами, які росія вважає «ворожими». Центральноазіатські лідери один за одним їздять на Захід, консультуються зі США з питань дотримання санкцій, проробляють логістичні маршрути в обхід росії. Водночас регіон віддаляється від російських інтеграційних проектів: Киргизстан скасував військові навчання ОДКБ на своїй території, а у грудні президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв відклав візит до Бішкеку, щоб уникнути зустрічі з путіним на саміті ЄАЕС. Дедалі більше уваги приділяється неросійським проектам на кшталт Організації тюркських держав. Однак багато інших фактів та даних говорять про протилежне — про зміцнення співпраці. Ці країни й раніше не підтримували росію у її військових авантюрах. Ще у 2008 році на саміті ШОС у Душанбе Дмитро Медведєв намагався, але не добився від них підтримки російських дій у Грузії. Не визнали вони і анексію Криму 2014 року. Просто 2014 року санкції проти російської економіки були менш масштабними і не вимагали від країн Центральної Азії настільки чітко визначатися. Зараз дотримання санкцій для них — це не підтримка Заходу чи гра проти росії, а спроба врятувати свої економіки від колапсу та ізоляції. Для Центральної Азії багатовекторність у зовнішній політиці є обов'язковою умовою мінімального економічного благополуччя. Тим більше, що росія не демонструє готовності компенсувати регіону втрати від розриву зв'язків із Заходом. Багато років зовнішньополітичні пріоритети Москви були далекі від Центральної Азії — вважалося, що регіон настільки залежить від Росії, що нікуди не дінеться. Але війна та скорочення можливостей для вибору зовнішніх партнерів змусили Кремль вище цінувати зв'язки з центральноазіатськими країнами. В результаті товарообіг з усіма державами регіону швидко зріс: з Казахстаном - на 10% за десять місяців 2022 року, з Узбекистаном - на 40% за дев'ять місяців, з Таджикистаном - на 22%, з Киргизстаном - на 40% за півроку, з Туркменістаном - на 45% за перший квартал. З квітня по червень 2022-го на заробітки в росію приїхала рекордна за останні шість років кількість вихідців із Центральної Азії: 1,5 млн. з Узбекистану, 952 тисячі з Таджикистану, 223 тисячі з Киргизстану. Відповідно зросли і грошові перекази у країни з Росії. В 2022 році путін вперше за багато років відвідав усі п'ять країн Центральної Азії. @petrarchy

Противник продовжує нести важкі втрати. Все більш гостро починає поставати питання дефіциту боєприпасів на лінії фронту та зменшення людського ресурсу для штурмових дій. @petrarchy

Силами і засобами Сил оборони України знищено 54 ворожі крилаті ракети. За попередніми даними, всього було застосовано в ударі 69 ракет Під кінець вже трохи виснажили наші системи ППО і ракети почали прориватись через нашу оборону, але результат в 78% збитих ракет є гарним показником та демонстрацією, того, що наші військові вміло використовують надані західні зразки озброєння та потребують ще більше систем ППО, щоб зменшити вплив ракетного терору або навіть нівелювати його. Здобуття більшої кількісті систем ППО і є однією із найважливіших задач для вітчизняної дипломатичної служби. @petrarchy

Збиття крилатої ракети противника з другої спроби з ПЗРК Ігла. @petrarchy

За приблизними підрахунками ефективність ППО поки складає 75-85%, що є дуже високим показником. Але ракетна та шахедна атака ще досі триває. Вже є влучання в об'єкти енергетичної системи. Перебувайте в укриттях. @petrarchy

Масований ракетний удар 29 грудня Вчорашньою вечірньою та нічною атаками дронами "Шахед", противник намагався знайти найменш захищені місця в нашій системі ППО. Сьогодні ж ворог здійснює ракетну атаку на Україну з різних напрямків та з різних носіїв: повітряних та морських. Протиповітряна оборона протистоїть ракетному терору і на даний момент вже було збито понад 30 ракет (станом на 10:00 вже більше 40). Залишайтесь в укритті! @petrarchy

Відбуваються нові пуски. @@petrarchy

Є запуски ракет. Перейдіть в укриття. @@petrarchy

Загроза використання противником БпЛА "Шахед" зі Східного та Північного напрямків @@petrarchy

🇫🇷 До Києва приїхав Міністр оборони Франції Себастьян Лекорню, — повідомляє BFMTV Тут вім має зустрітися з очільником оборонного відомтсва України Олексієм Резніковим. @petrarchy

🇭🇺 Прем’єр-міністр Угорщини Орбан заявив вчора, що війна припиниться у випадку, якщо США перестане давати Україні гроші і зброю. 🇺🇦Відповідь МЗС України: Заяви Прем’єр-міністра Угорщини демонструють патологічну зневагу до України та українського народу, який протистоїть російській агресії, а також його власну політичну короткозорість. Адже поразка України у війні, до якої Віктор Орбан непрямо закликає, призвела би до прямої загрози російської агресії для Угорщини та угорців.  Угорському лідеру варто запитати самого себе, чи хоче він миру. Якщо відповідь ствердна, йому потрібно використати свої тісні зв’язки з Москвою, аби та припинила агресію проти України і вивела війська. @petrarchy