Я, робот и электроовцы... все посты канала

Я, робот и электроовцы...

Там до 15го тому Людини Бензопили вийшла 8бітка на смартфони, но я щось її так і не найшов. Якщо побачите киньте в коменти

Я, робот и электроовцы...

Скачати гру можна тут

SCRAPS OF LIGHT by Joel Gervasi

A one of a kind dungeon crawler with real time combat and a dark cyber aesthetic

itch.io

Я, робот и электроовцы...

Тіпи роблять капсулу з 6ти позицій до сорокаріччя D

Я, робот и электроовцы...

Новий трейлер Кайдзю номер 8 https://youtu.be/c3ljNZsBOxE

Я, робот и электроовцы...

Але я прочитав Атланта, тому набудую тисячи ригаловок

Зараз я продаватиму вам гру, яка не сильно париться над тим, щоб себе продавати. У неї немає якогось адекватного трейлеру та тим більше рекламної кампанії, а просто пару ґеймплейних відео і скріншотів від розробника та деякі WIP футажі в твіттері. Я слідкував за її розробкою вже деякий час, проте варто мені було втратити її з поля зору, як вона взяла і релізнулась. Я вже встиг її пройти, тому вважаю своїм обов'язком про неї розказати. ‍ Pseudoregalia — це 3D метроїдванія у стилістиці N64/PS1 із величезним фокусом на платформінґ. І коли я кажу "величезним", то маю на увазі і те, що платформінґ у грі просто неймовірно продуманий. По суті, автор взяв дуже багато із того, як відчувається керування Маріо у 3D-шних частинах серії, додав трохи від себе і нанизав це на левел дизайн в стилі метроїдваній із аналогічною прогресією. По сюжету ми граємо за Сибіллу, антропомофрну оленицю/крольчиху, яку затягнуло у чийсь світ снів у вигляді сюреалістичного замку, сповненого відчуття лімінальності та занепаду. Структурно це найсправжнісінька 3D метроїдванія, із купою переплетених між собою локацій, у яких потрібно знайти нові здібності та застосовувати їх для просування далі. І левел дизайн влаштований так, що значну частину гри вона давала себе "перехитрити", завдяки дуже гнучкому платформінґу. Наприклад, у мене бували моменти коли я проходив локацію і лише в її кінці зрозумів, що це ніякий не кінець локації, а початок. І тоді приходило розуміння того, що я пройшов її у протилежну сторону, отримавши в кінці абілку, яка навпаки повинна була допомогти мені по ній просунутись. Проте мушу попередити, що мапи у грі немає, а локації доволі специфічно оформлені, тому якщо не будете уважні — ризикуєте нормально так заблукати. Платформінґ у грі ґрунтується на цих самих здібностях, які гравцю доведеться поступово відкривати і у тому, щоб чейнити їх між собою, вигадуючи нові способи пересування по локаціях і долання перешкод. І по-перше, це саме по собі дуже приємне заняття. А по-друге, керування персонажем настільки приємне і плавне, що вже до середини гри ви не будете помічати, як органічно ваші пальці бігають по клавішах ґеймпада, перетворюючись на екрані у елегантний акробатичний танець. Я майже ні в одному 3D платформері не відчував такої єдності із персонажем в плані керування. Хіба що в іграх Нінтендо. Також у цей мікс із дослідження локацій та платформінґу непогано вписується і простенька, але приємна, бойова система. Вороги тут зазвичай слугують не так небезпекою, як засобом відновлення магічної енергії, що потрібна для хілу. Проте, інколи у грі вас закривають у кімнаті із ворогом, що відіграє роль своєрідного міні-боса. В таких випадках це перетворюється вже трохи на інший танець, із вичікуванням опенінґів і ухилянням від атак. У цій бойовці немає нічого навіть близько такого ж глибокого, як у платформінґу. Але її й менше у грі, що доволі доречно розбавляє основний ігровий процес. Крім всього вищепереліченого, у грі цікава мрійлива атмосфера, яка не боїться бути і жартівливою, і лякаючою одночасно. Артстайл лише підсилює ці відчуття, створюючи доволі самобутній досвід від перебування у світі цієї гри. Pseudoregalia це натуральний hidden gem, який навіть попри відсутність маркетингової кампанії починає збирати навколо себе поціновувачів якісних 3D платформерів. Гра проходиться за 5-6 годин, але по якості цього часу та враховуючи ціну, це занадто крутий експіріенс, щоб його пропускати. Особливо якщо ви зацікавлені у жанрі. Я щиро надіюсь, що цю гру спідкатиме неабияка популярність і в результаті автор портує її на консолі. Бо Pseudoregalia заслуговує на те, щоб про неї почуло якнайбільше людей. Для мене ця гра стала одним із найцікавіших інді релізів року соу фар. Також загляньте у коментарі до цього посту, я закину туди трішки скріншотів та ґеймплейне відео. art by CasualMisfit #лонгрід #рецензії

Unsorted Horror | GamePlay PC

UNSORTED HORROR is a collection of 5 short first-person horror games, that revolve around detailed machinery in a dark dystopian setting. The majority of the games have a playtime of roughly 10-15 minutes and can be played through in one sitting. Choose a CD case, read the backside, and go on a small adventure. THE GAMES: 1. Tartarus Engine - A group of plucky technicians exploit an ancient machine's seemingly untapped vulnerability. 2. The Other Side - Operate a jury-rigged drill to secretly escape a corrupt bunker. 3. Control Room Alpha - Pull data from a nest of spiders. 4. Carbon Steel - Perform hazardous research in an abandoned facility. 5. Concrete Tremor - A game revolving around plastic explosives and soviet apartment buildings.

YouTube

Я, робот и электроовцы...

Новий трейлер Холоубоді https://youtu.be/WpRe1p0jtlw

Hollowbody - Reveal Trailer Remastered

An updated version of my reveal trailer for Hollowbody, showcasing some of the improvements made to the game since its initial reveal. Subscribe for more @HeadwareGames

YouTube