Топ-новости дня из Украины и мира. Эксклюзивные тексты сайта Gazeta.ua, тщательно отобранные редакцией. Подпишитесь на канал и читайте только самое важное!
Росія має досить ймовірну стратегію: економічна інтеграція на тлі замороженого конфлікту чи поступового руху до примирення. Український президент хоче миру, і він його отримуватиме по частинках на російських умовах так, щоб не збурити українське суспільство. Таким чином, цілком можливо, що за домовленістю російського та українського керівництва може реалізуватися сценарій поступового економічного зближення України та Росії (така собі білорусизація). Тим часом військова та політична ситуація збережеться у нинішньому замороженому стані в умовах млявих перемовин чи їхньої відсутності, хоча можливі також варіанти суттєвих мирних поступок з боку Росії задля пришвидшення економічної інтеграції, або ж навпаки, невеликого загострення з метою тиску
Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що польська влада буде відстоювати правду та історичну пам'ять. Моравецький - один з польських керівників, політиків, громадських діячів, журналістів, які відреагували на резонансні заяви президента Росії Володимира Путіна. Російський президент, як відомо, знову спробував перекласти на Польщу відповідальність за розв'язання Другої світової війни - тієї самої війни, яку почали спільно Адольф Гітлер і Йосип Сталін. Тієї самої війни, у якій Кремль досі не хоче визнати сталінський режим співучасником гітлерівського - принаймні, у питанні про знищення Польщі. Тієї самої Польщі, яку після її окупації голова радянського уряду В'ячеслав Молотов назвав "потворним дитям Версальського договору". Погодьтеся, це не те ж саме, що "возз'єднання українського і білоруського народів".
Для російської влади історична пам'ять - така сама зброя, як танки і газ. Ось чому для Кремля є такими важливими свої і проросійські телеканали, ось чому є таким важливим контроль над освітою і свідомістю молодих людей. Ось чому ще нічого не вирішено з погляду самого існування України
За вдаваною наївністю доктрини "какаяразніца" криється деструктивний потенціал. І мова не лише чи не так про поняття "ідентичність" або "цінності". Йдеться про загрозу порушення сталої пропорції у суспільних настроях українців, яка трималася упродовж довгих років війни. Війна з Росією змусила українців чіткіше визначатися не лише у ставленні до агресора, але й щодо зовнішньополітичних орієнтирів, стосовно мови, Голодомору, національних традицій та релігійних обрядів. Російська агресія сама собою переконала українців, що усе це має значення.
Зламати українську масову свідомість через коліно і змусити більшість з нас хотіти назад в СРСР - неможливе завдання. Єдиний можливий вихід - збільшити кількість тих, хто буде за "какаяразніца". Це цілком влаштує агресора, адже ті, кому "какаяразніца", запросто змиряться з приниженням і поразкою
Поїздка президента Володимира Зеленського до Оману - звичайно ж, у відпустку, щоб там не розповідали представники офісу глави держави - не викличе в українському суспільстві емоцій, які викликала подорож його попередника на Мальдіви.
Хоча аналогії, звичайно ж, напрошуються. Президент не найбагатшої країни, яка знаходиться у стані військового конфлікту, дозволяє собі відпочинок в розкішному готелі на екзотичному курорті. Те, що цей відпочинок незграбно виправдовують зустріччю з міністром, відповідальним за керівництво оманським зовнішньополітичним відомством, та ще й посаду чиновника не можуть правильно вказати, тільки підкреслює незграбність виправдань колишнього Голобородька - людини, яка вважає за краще перебувати у шикарних готелях, ніж тинятися на велосипеді. Але і ніякого криміналу в цьому теж немає. Зеленський - не Голобородько, він заможна успішна людина, яка може дозволити собі поїздку за свій рахунок куди завгодно. Втім, як і Порошенко.
Чому ж тоді поїздка Порошенко викликала таке море негативних емоцій, а поїздка Зеленського не викличе? Та тому, що справа не в Мальдівах, справа не в Омані. Справа - в Україні
"Попереджений – отже, озброєний". Добре було б, якби це завжди так просто працювало. У новорічну ніч нас попередили. Попередили про те, в який спосіб "русский мир" продовжить гібридну війну проти нас у 2020-му. Всі акценти розставлені, і розумному більш ніж достатньо. Але от розумних, на жаль, далеко не завжди достатній відсоток. І навіть попри попередження проти деяких речей озброїтись дуже важко.
Здавалось би, президент у своїй новорічній промові висловив прекрасні гасла – всім жити дружно, і разом будувати майбутнє. Проблема у тому, що це майбутнє ми бачимо діаметрально по-різному, і саме за те, яке саме майбутнє ми збудуємо, йде війна – вже 6 років неперервно, і вже три з половиною століття із перервами. У нас нема спільної візії майбутнього із випущеними під новий рік "беркутами", із Лукаш та Єфремовим. Бо у майбутньому хтось із нас має довічно сидіти за ґратами за пролиту кров – або ми, або вони. І від того, хто з нас сидітиме, повністю залежатиме те, яким буде майбутня Україна.
Тож новий 2020-й буде вирішальним. Ми або вони. Україна чи Малоросія. Майбутнє незалежної країни або повернення до стану колонії. Західний вільний світ або "русский мир". Це – війна на виживання, яку проти нас вестимуть підлими, підступними та ефективними способами. Готуймось. Зрештою, у нас нема вибору. Ми поки живі – отже, війну ще не програно.
Чому ви нас так не любите? Це питання так хвилює Зеленського, що він навіть у новорічну промову включив слова про 25%, які його не сприймають. Тому що ви брешете, Володимир Олександрович. Ми - європейськи орієнтована меншість самодостатніх людей. А в Європі не прийнято брехати. Ви записали відмінно знятий ролик. Дуже технологічний. Прекрасна робота режисера і акторів. Ви теж зіграли чудово. Якби ми не знали, що позавчора ви відпустили тих, хто розстрілював Майдан, вчора привітали з Новим роком Путіна, а завтра приймете на шию дірявому українському бюджету Донбас на умовах Кремля, ми могли б вам навіть повірити.
Але в ролику ви брешете, пане президенте. Ви говорите про те, що бандерівці і ватники повинні примиритися. А ми не розуміємо, чому примирення має бути за наш рахунок? Чому патріот і малорос для вас, президента України, однакові? Чому все, що важливе для нас - українська церква, українська мова, пам'ятники українським героям - ви оголошуєте неважливим? Ви ж давно стурбовані проблемою 25% і прекрасно знаєте, що для нас таке "зійтися посередині" неприйнятне. Що ми не віддамо своїх героїв і не купимося на красиві слова. Чому ж, знаючи, що для нас такий компроміс неможливий, ви його пропонуєте?
Переговори в Мінську, на яких не було досягнуто домовленостей ні про обмін полоненими, ні про припинення вогню, можна визначити, як «мінські недомовленості». Оскільки напередодні «нормандської зустрічі» команда президента Зеленського явно розраховувала на стратегічний прорив у стосунках з Москвою і повне порозуміння з Путіним. Цього не відбулося, та й не могло відбутися. Росії потрібна вся територія України, і тому найбільші поступки, на які готовий піти Кремль в «українському питанні», це як, в якому порядку і коли українські землі будуть передаватися під контроль Москви.
І хоча за реакцією Зеленського, поки що, неможливо визначити, чи визрів він вже до того, аби позбутися наївних ілюзій, що поступки у всьому Путіну здатні привести до миру з Російською Федерацією. Але без такого визрівання Україні буде важко в 2020 році продовжувати відстоювати свою незалежність і протистояти Путіну.
Росія сьогодні має не одну ахілесову п'яту. І незважаючи на всі старання європейських адвокатів Путіна – канцлера Німеччини Ангели Меркель і президента Франції Еммануеля Макрона, вони не будуть здатні захистити сумнівні стратегічні інтереси свого клієнта, якщо більшість країн-членів Євросоюзу проявлять свою солідарність зі Сполученими Штатами і Україною
Для українців пасаж Володимира Путіна про вигадану графом Яном Потоцьким українську ідентичність - це скоріше політичний анекдот, доказ неуцтва колишнього співробітника КДБ, який заговорив на історичні теми. Але анекдотом все це було б, якби йшло від звичайного пенсіонера, який розважає своїми знаннями інших відставних чекістів під час партії в «доміно» в якомусь старому московському або пітерському дворику. І анекдотом все це було б, якби не показувало справжні політичні погляди Путіна, який звично переписує історію під ці свої погляди.
У Росії прийнято вважати, що ці погляди з'явилися у Путіна вже після його обрання президентом, коли нового главу держави забезпечили необхідною літературою «доброзичливці» з числа російських шовіністів - зазвичай називають кінорежисера Микиту Михалкова, який, як і Путін - палкий шанувальник філософа Івана Ільїна, одного з найбільших шовіністичних ідеологів. Але таке уявлення про Путіна виходить з ліберального середовища, а в цьому середовищі, зрозуміло, дуже віддалено уявляють собі настрої середовища, в якому формувався Путін - партійного і чекістського апарату 80-90 років минулого століття
‼️Погодили обмін полоненими до Нового року Під час відеоконференції Тристоронньої контактної групи досягнуто домовленості щодо взаємного звільнення утримуваних осіб до кінця року, як це і передбачено підсумками саміту лідерів країн «нормандської четвірки» в Парижі
Взяли інтерв’ю у колишнього керівника патронатної служби в.о. міністра охорони здоров'я Уляни Супрун Станіслава Грещишина:
⬝ що буде з реформою охорони здоров'я; ⬝ чому у листопаді подав у відставку голова Національної служби здоров'я України Олег Петренко; ⬝ чи можна було зберегти команду МОЗу в умовах політичних змін; ⬝ яка зараз ситуація із закупівлями ліків; ⬝ чи є небезпека повернення схем.