В мене була давно ідея писати і про їжу, бо я вільний тому, що українець. Їжу я люблю, а ще люблю шефів, які її готують. А ви любите дізнаватись про цікаві страви, щоб запланувати вихідні. Так шо, пігнали :) Пайтан Чікен Рамен, Mirali Ми часто кажемо: «Ооо, ну на раменах я знаюся!» Але давайте чесно - ніхєра ми не знаємо. Я закохався у цю страву у noodles vs marketing (і не ходжу туди вже), підтвердив свою любов у японських забігайлівках Дюссельдорфа (найбільша японська діаспора в Європі), Мадрида (бо інші ресторани дорогі) та в інших містах, окрім Японії. Сьогодні я вперше почув (а потім з’їв) про густий рамен пайтан від шефа Міралі Ділбазі. Він (рамен, не Міралі) більше виглядає як локшина з соусом, а не той суп з тисячею інгредієнтів. На смак це сіль, жир, смажений курячий фарш, умамі. Все супер-просто, але в цьому прикол. І порція не велетенська, що є клас, бо я хелсі. Він буде ще сьогодні та завтра, це спешл в меню. Тому часу не багато, сорі. Mirali, 370грн