как закалялся мак. Страница 14

продовжуємо в прямому ефірі слухати пісні і плакати ))))

якщо ви теж хочете поплакати, то на честь вшанування пам’яті Кіборгів, які 242 дні захищали і утримували донецький аеропорт, пропоную вам подивитись однойменний фільм «Кіборги». завжди на ньому плачу 🥲

квест: за скіки секунд я розплачусь на пісні «пливе кача»

а тре було всього лиш один нормальний повноцінний вихідний перед цим 🤤

якшо шо, я так радуюсь, бо з третього разу )))

Я СКЛАЛА НАРЕШТІ ТЕОРЕТИЧНИЙ ІСПИТ ПДР

цікаво канєшна як ви витримуєте оці мої висери дивні і все одно лишаєтесь тут )))

оце прям дуже красиво 🌚

ну шо, навесні поїду знов до Карпат – досліджувати свою ворожість)) бо така я людина вже – якщо бачу внутрішній конфлікт, то іду прям в нього👀

і коли я отут пишу, що в мене залишилася руська душа – я маю на увазі саме негативні її аспекти))) ніякого захисту «загадачнай рускай души»

звичайно, це абсолютно адекватно, якщо ви, читаючи це, дратуєтеся чи злитеся. те, що я так думаю і відчуваю – це наслідок багатьох факторів, і це не значить, що я нічого з цим не роблю. я просто ділюся, що поки в мене так, потім, можливо, буде інакше. мені самій дивно і неприємно, що маю таку реакцію👀

але мушу визнати шо дуже гарно знятий фільм. я смаку до візуальної краси не маю від слова зовсім, але просто відчуваю, шо це красиво)

я не знаю, шо воно таке в мене і чому мені аж неприємно від доторкання до культури західних регіонів. я та ще жертва пропаганди і все життя росла на оцій казці про схід vs захід, а ще, якщо ви пам‘ятаєте, я до 24 лютого кричала шо в мене руська душа. доречі, душа не змінилася аж ніяк. тільки приорітети

маю фантазію шо люди із західних українських регіонів, коли дивляться фільми про вєлікую рускую культуру, відчувають те ж саме, шо і я під час перегляду «Тіні забутих предків»

але вона права (як і завжди 🫠) – чим більше я вкладаюся в себе, даю собі відпочинку та час на плавні процеси, тим ефективніше моя робота, тим більше в мене кльових ідей, тим більше я заряджена. як наслідок – більше грошей🫧

учорашній діалог з терапевткою: – бляха, я більше не можу прокидатись і починати працювати через 10 секунд! – а нашо тобі це? – нууу я була більш продуктивною – ага, а заробляла чомусь менше – … ти придираєся

випала зі сторіз абсолютно, бо роботи дохуя, а мені вже вибачте не 20 років, шоб прокидатись і починати працювати через десять секунд і так бляха мало годин на добу, і так я люблю все шо роблю, шо хз, як його все систематизувати 🫠 але нічо, ще пару тижнів активно буду перезаписувати курс про грошове мислення, а потім буду насолоджуватися супроводженням учасників і видихати 👀

чи можете ви сказати по цій людині, шо вона випила вчора 6 коктейлів а сьогодні працює?