кабель-менеджмент нервової системи проведений належним чином. сертифікат відповідності закомпостую іклами ротової порожнини, мітку сервісного центру носитиму на шурупах тіла до наступного обслуговування. міддю зʼєднані людські серця із містами. раз на місяць проводиться актуалізація душевного стану системи. дата-центри обовʼязково переповняться інформацією, процесори від невпинних процесів обовʼязково перегріватимуться та згортатимуть як комети при температурі "атмосфера" за Цельсієм. рано чи пізно знову доведеться витягувати канати живлення з моїх пальців, зіниць, і вушних раковин. рано чи пізно доведеться замінити мастило черепної коробки передач. рано доведеться заводити мотор серця. і так щоранку. пізно від перегріву мотор неможливо заглушити. і так щовечора. мені легко заглохнути на пішохідних. завжди важко рушати на зелений, але якщо рушу, то ніби не їду, а лечу, проте тільки до першого пішохідного. таке собі замкнуте коло автомобільного руху по прямій. нехай душа моя грає неоновими білбордами, що відблискують в калюжах дощу та використаного мастила кольору нафти та бурштину. нехай душа моя грає какофонію лоу-фаю і 16-бітних саундтреків, що стрибають на еквалайзері зйомної магнітоли з якої ніяк не вилізти, ніяк не стрибнути вище граничної позначки гучності, бо вище 100% регулятор звуку викрутити неможливо. потрібно завжди на повні груди кричати, плювати на вуглекислий газ та працюючі мікросхеми. голос мій сповільнює час, коли читаю вірші. протези мозку не отримують оновлення безпеки, тому хробаки намагаються потрапити мені в голову та помирають майже відразу в сірій біокислоті. кабель-менеджмент проведений цілком належним чином. ретро-комплектуючі мого організму пропрацюють іще кілька років. вінтажним голосом говоритиму з жабами, електроприладами та безхатьками. і щороку верхній поріг гучності мовлення буде пропорційно зменшуватись допоки не стану німим.