Топ-новости дня из Украины и мира. Эксклюзивные тексты сайта Gazeta.ua, тщательно отобранные редакцией. Подпишитесь на канал и читайте только самое важное!
Взяли інтерв`ю у очільника громадської організації "Спільна справа" Олександра Данилюка:
▪️ Чому ви не пішли у владу в 2014 році ▪️ В одному з інтерв'ю ви казали, що Україна може досягти рівня Сингапуру, Тайваню, якщо правильно розвивати економіку. Як ви це бачите ▪️ Чим ви займалися після звільнення з посади радника міністра оборони ▪️ Який ваш план перемоги у війні ▪️ Попри війну РФ залишається нашим торговим партнером. Як бути
Історія про "народну героїню" Новоросії" Світлану Дрюк, яка перейшла на бік української армії і тепер готова свідчити проти Росії в Гаазькому трибуналі, виглядає дуже неоднозначно. Для одних ця історія стане черговим свідченням того, що українські громадяни, які повірили російським пропагандистам, починають приходити в себе. Ось і прагнуть загладити свою провину перед Україною. Для інших - слова Світлани Дрюк про те, що вона вбивала, але "тоді час був такий", що готова повернутися на Донбас і воювати з іншого боку фронту. Світлану Дрюк не брали в полон, не виманювали на вільні території обманом. Вона прийняла рішення, вивезла важливі для України докази, дала відомості, які дозволили партизанам підірвати під носом у росіян вісім нових танків. А ще вона прототип пропагандистського фільму "Ополченочка", про що на окупованій території Донбасу відомо кожному. Перехід такої персони є найважливішим пропагандистським чинником, яким Україна вже почала використовувати щосили
Кілька міркувань про найкращий другий тур для кожного з фаворитів кампанії. Давно в юності, коли я ще серйозно займався плаванням, тренер казав нам: "не рівняйся на чужий результат, пливи завжди на свій кращий час. І ти обов'язково прийдеш до успіху". Чудове правило. Не страждає самооцінка, а також, це найкраща мотивація для самого себе. Точно так само кожен з фаворитів президентської кампанії прагне до своєї оптимальної конфігурації другого туру. Коли шанси кожного з них на перемогу будуть найвищими. Мої припущення випливають не лише із соціології, але й з міркувань технологічних. Передусім, маю на увазі найзручніше позиціонування кожного кандидата у парі з тим чи іншим опонентом. Так от: Порошенку, щоб мати найкращі шанси на перемогу, треба вийти із Зеленським. Тимошенко жадала б зустрітися з Порошенком. Зеленському найкраще пройти із Тимошенко. А от Гриценку варто лише якось у другий тур заповзти. Якщо він туди потрапить, то переможе там будь-кого. Але для початку йому туди треба якось заскочити. Шанси поки невисокі - Гриценко відстає від трійки фаворитів щонайменше удвічі
Взяли інтерв`ю у політичного аналітика Володимира Горбача:
▪️ Чи ми далеко від членства в ЄС у політичному, ментальному сенсі ▪️ Чим Україна може зацікавити Альянс ▪️ Більшість сьогоднішнього парламенту підтримує курс на НАТО і ЄС. Чи зміниться ситуація після виборів ▪️ Як охарактеризувати війну з Росією на нинішньому етапі ▪️ Скільки ще триватиме війна ▪️ Хто з кандидатів у президенти найбільше відповідає викликам, які стоять перед Україною
🤔Газ може подешевшати в 2 рази Кабінет міністрів готовий знизити ціну на газ для населення у два чи чотири рази, якщо це не призведе до негативних наслідків для економіки
Малорос - це лінь українця. Вона може бути наслідком втоми. Але необов'язково. Бути малоросом просто легше. Це спокійно, не викликає конфліктів з сусідами. Хоч звісно не викликає у них захоплення, чи навіть просто поваги. Але на рівні малороса немає потреби в цьому - "лиш би не чіпали". Малорос - це українець, який не хоче рости, якому не треба багато. Бути українцем важко. Це постійний процес відстоювання своєї особливості перед собою та іншими. Говорити не так як вони і не те, що вони хотіли б чути від тебе. Дряпатися кудись вгору, де тебе ніхто не чекає. Звідки на тебе зневажливо кидають погляди інші, мовляв "а тобі чого там унизу не сидиться". Малоросу простіше, у нього вже є все що потрібно для його ідентифікації іншими. Всі його особливості (вареники, борщ, гарні пісні...) вже давно відібрані цими іншими за їх смаками. То ж вони не викликають ні в кого заперечень. Для малороса головне у головній пісні - "згинуть наші вороженьки як роса на сонці". Для українця - "душу й тіло ми положим за нашу свободу"
Блог Голови Українського інституту національної пам'яті Володимира В’ятровича
Головна тема президентських кампаній – не пропаганда власних успіхів, а контрпропаганда невдач конкурентів. На Заході більшість кандидатів у президенти йдуть до виборців з історією власного успіху, який, у випадку перемоги, може стати частиною успіху країни. В Україні більшість кандидатів йдуть до виборців з історією пояснень, хто їм заважав чи заважає у житті аби досягти результату. Так, контрпропаганда існує і у західній політичній культурі, але там вона – вторинна. Тоді як у нас – це основна теза виборчої риторики. Можливо, це тому, що український виборець краще сприймає емоційні плачі, а не позитив. А може просто тому, що більшості кандидатів нема що розказати?
Стає зрозумілою стратегія Кремля на виборах в Україні. Це не підтримка якогось одного зручного кандидата, а спроба дискредитувати, чи краще взагалі зірвати вибори. Путіну в принципі зараз не потрібен легітимний президент в Україні. Йому необхідно створити в країні хаос, дискредитувати українську демократію перед західними партнерами. Російська пропаганда давно твердить, що Україна – не відбулася. Усі свої ресурси Кремль кине на те, щоб на найближчих виборах підтвердити цю тезу. Путіну потрібні масові заворушення і зіткнення в ході виборів, викликані звинуваченнями у тиску на виборців і фальсифікації. А ще краще – скасування президентських виборів або їх другого туру. Довіру до української влади з боку Заходу було б таким чином серйозно підірвано. Кремль намагатиметься зробити так, щоб Україна вийшла з виборчого процесу розколотою і позбавленою міжнародної підтримки. У цьому випадку її легко буде зжерти