​​Вечір в хату, масони. Дуже хочеться менше писати про блогерський зашквари, але що робити, як тих блогерів розвелося й вони через день підкидають теми для дискусій. Отже, вихідними, коли в Україні відзначаються дні пам’яті жертв Голодомору, в мережі вибухнув черговий скандал з приводу вечірки до дня народження Олександра Заліска. Вочевидь, тригером для суспільного хейту стало сторіз з фото святкового стола від ведучого свята Володимира Остапчука, яке він підписав як «Блогерська голодна туса» 🤦‍♀️ Імениннику та самим видним гостям почало летіти за комірець, як то буває в інтернеті. Деталі з скрінами можна почитати тут, нема сил то переказувати. Що цікаво, багато хто почав тегати різні бренди, що співпрацюють з Заліском й навіть були перші реакції. Хтось включив задню й відписав, що вже як місяць з ним не працює, хтось пообіцяв розірвати співпрацю, хтось відмовчався, вочевидь чекаючи коли вщухне скандал (бо ж мільйонні аудиторії й охоплення на дорозі не валяються).  Може хоч так, через покарання баблом, в Україні почне формуватися хоч якийсь інститут репутації. Бо його тупо немає. Ось тут слідом за зашкваром з YARO трошки написала, чому бляха в нас немає того інституту. Такими темпами скоро й співпрацювати з блогерами буде страшно, бо не знаєш яку свиню твому бренду вони підкладуть. Якщо з кейсом про антивакцинаторку ще можна хоч якось проаналізувати профіль на збіг цінностей, то з «голодною вечіркою» повний рандом. Обсираються блогери, а виправдовуватися доводиться брендам за те, що в свій час дали їм грошей. На відміну від політиків та блогерів, компанії все ж таки над своєю репутацію здебільшого трусяться.