А "дорослі" проблеми наступні: зараз проходить священний для мусульманського народу місяць Рамадан, і деякі з дітей постяться, такі дітки в мене на особливому рахунку. Я думаю, досить важко утримуватись від їжі, особливо коли інші їдять довкола, тому я намагаюсь полегшити їм життя як можу: дозволяю грати в шашки, або читати книжки, часто сиджу і граю разом з ними. І є в мене боль моя Джейшон - високий хлопець з розладами харчової поведінки, лідерськими якостями, проте емоційний, непослідовний, агресивний місцями і у якого є така ж сама молодша сестра в третьому класі. Обидва вони з багатодітної родини і бували дні, коли ці дві дитини вимотували з мене кишки більше, ніж вся школа разом взята за пару місяців. Втім у мене була підтримка учителів, я чітко розуміла свою задачу і не зловживала їхньою допомою, бо я прихожу для того, щоб учителі мали свою перерву і виганяю їх на обід. Саме через це моя міс Такеда (вчителька в 5 класі) цінує мене, і коли виникла чергова проблема з Джейшоном, вона доброякісно півгодини їх пісочила про правила поведінки, відповідальність і про "наслідки можливі не подумавши один лиш тільки раз..."© Діти після цього були шовкові. Але вчора до мене підійшов новенький хлопчик, в сльозах, з пом'ятим і розірваним коміксом. Як для художника, це для мене була як червона ганчірка, я поставила обідчика біля стіни - є тут така міра покарання. І почала розбиратись, і як виявилось - не дарма. З'ясувала, що Джейшон зрозумів, що він на межі виключення із школи і почав творити діла руками інших хлопців. Сам Джейшон родом з Шрі-Ланки, новенький - мусульманин, який поститься. Група хлопчиків займала новенького і я це зупиняла і попереджала, якщо будуть проблеми у цього малого з ними - у них будуть проблеми зі мною, з офісом, батьками і карою небесною, карочє я не розмінювалась в інстанціях. І тут Мухамед говорить слово-маркер після якого я розумію, що Джейшона ймовірніше за все все ж виключать - "Муслімофобік". Я відвела заплаканого Мухамеда з пом'ятим малюнком до директорки, вона його слухала, пояснювала щось у відповідь, але коли почула слово-маркер - Джейшон разом з своєю компанією через хвилину всі були в директорському кабінеті. І їм після цього було не позаздрити. А я що - а я трохи позловтішалася разом із відчуттям виконаного обов'язку