​Наскельне мистецтво – мистецтво під загрозою

⏳Наскельне мистецтво, хоч би де його виявлено — чи в глибині печери, чи просто неба, — є істотною часткою історії людства.

Протягом тривалого часу ставлення до наскельного мистецтва визначалося провідними вченими, вихованими в дусі традицій великої історичної школи та класичної археології, тож відповідно уваги більше приділялося питанням тлумачення, аніж проблемам збереження. Найважливішим було виявити, де містяться мистецькі витвори, зареєструвати та прокоментувати їх, їхньою ж майбутньою долею переймалися менше. По всьому світі наскельне мистецтво зазнає дедалі більших ушкоджень. Як нам нині відомо, будь-які операції на поверхні каменю руйнують тендітну динамічну рівновагу між гірською породою та атмосферою, яка раніше в нормальних умовах регулювалася природними чинниками. Мікроорганізми, присутні всередині та зовні скелі, здатні тоді розмножуватись і ушкоджувати її поверхню, або виробляючи мінеральні речовини (біомінералізація), або руйнуючи їх.
Будь-яка скельна поверхня просто неба поводиться як прилад для фіксації змін у навколишньому середовищі. За допомогою сучасної лабораторної техніки по ній можна вивчати природну еволюцію клімату і навіть головні етапи цієї еволюції, але бездумні дії дослідника або туриста можуть зруйнувати незамінні джерела інформації. Хоча інколи й треба взяти мікрозразки, етичні норми вимагають як від дослідника, так і від будь-якої порядної людини, щоб вони виявили належну пошану до самого твору і до природного оточення, частиною якого він є.

У своїй недавній промові на захист первісного мистецтва австралійський фахівець Роберт Беднарік навіть закликав видавців утриматися від публікацій праць про наскельні зображення, де демонструються методи їхньої реєстрації за допомогою прямого контакту.