Як стежили за часом у XVII ст.

⏱Великі прилади для стеження за часом за допомогою сонячних променів згадуються ще у давньоєгипетських записах за тисячоліття до початку нашої ери. В епоху середньовіччя у містах та монастирях розташовувались кам'яні стели з нерухомою стрілкою. З появою ратуш із великими механічними годинниками у містах зникла потреба проектування сонячних годинників. Проте мініатюрні прилади могли виручити там, звідки верхівку ратуші видно не було.Портативні годинники з'явилися у пізньому середньовіччі завдяки поєднанню сонячних годинників із компасом.

Корпус годинників-диптихів виготовлений із слонової кістки, рідше з деревини, прикрашався сріблом. Фронтальна частина містить отвір, через який проходив сонячний промінь. Нерідко годинники мали розу вітрів, календарі свят, знаки зодіаку і навіть інструкцію з використання приладу. На іншій частині міститься компас.
Багата колекція сонячних годинників-диптихів зберігається в Музеї історії науки в Оксворді у Великій Британії.