"Барбі": достатня, і файно робить всяке
(реж. Ґрета Ґервіґ)
(тікток версія)
Сезон Барбенгеймера нарешті відкрито. І перша його половина, себто "Барбі", перевищила всі мої очікування.
Але я насправді не знав чого очікувати. Бо по трейлерам був сумнів, що це може бути претензійним псевдо-інтелектуальним кіно в яскравій обгортці. Але так не сталося. Це дуже якісна і актуальна сатира з великою долею пост-модернізму і виходу в мета. Тут і пробивання 4-ї стіни, і купа розумних відсилок на все: від мемів до класики кіно.
Сінефілка Ґервіґ навіть зробила список з 33 фільмів, які надихнули її на створення “Барбі”. До речі, сценарій допомагав писати її чоловік, теж відомий режисер – Ноа Баумбах. Тому адекватний чоловічий погляд тут теж присутній. Фемінізм, зрештою, це ж про рівність.
В принципі всі ідеї фільму: овер-патріархальність суспільства, побочки капіталізму, пізнання себе замість гонитви за нав’язаними мріями – все це проговорюється в фільмі (буквально). Так, іноді персонажі це роблять занадто маніфестаційно, у лоба, але хтось мав це сказати. Я ніколи не чув, щоб зал двічі аплодував під час фільму.
"Барбі" займається деконструкцією всього: і прийнятих ідеалів жіночої краси, жанру ромкому, і навіть дісталось культовому треку «I’m a Barbie Girl». Також експлуатує (нарешті) чоловічу красу, сипле клішованими маскулінними фразочками і паттернами поведінки, в яких навіть такий фембой, як я, побачив себе. Жартую, я альфач (ні, як Кен). Винахідливо розкрита тема менсплейнінгу, при цьому все робиться із самоіронією, а не токсичним хейтом. Навіть компанія-засновник Барбі, Mattel, стібе саму себе. Цей хід вже робив недавно Netflix у "Чорному Дзеркалі". З одного боку, сміливо сміятись над меркантильними корпораціями, будучи нею. З іншого боку, вони все одно заробляють на цьому бабло.
Цікаво, як "Барбі" покаже себе на Оскарі. Пісні чи костюми точно будуть номіновані, та чи замахнеться вона на більш вагомі номінації? До речі, пісні, thank God, були просто титровані, але дубляж повністю з’їв лауреатку Оскар Гелен Міррен, яка є оповідачем. Тому, сподіваюсь, що покази в оригіналі скоро таки почнуть з'являтися. Вистачить і 25% сеансів.
Марго Роббі та Раян Гослінг відпрацювали на відмінно. Вілл Феррелл та Майкл Сера теж прекрасні. Хоча для мене загадка, як останній майже через 20 років досі грає підлітка з "Суперперців". Ефектних епізодників та камео теж вистачає, хоча мені хотілося б побачити Пінк в ролі Дивної Барбі.
Отже, для мене "Барбі" показала себе дотепною, талановитою і чесною (я вірю, я повірив). І сентиментальною, бо плакати мені хотілось ледь не стільки ж, скільки сміятись. А я сучасний чоловік, і знаю, що сльози – це не слабкість.
9 Кенів з 10.
#шопокіно