​Три походи в театр-кінотеатр “Ліра” Доволі кумедно, тому напишу. В Києві на Львівській площі є такий кінотеатр “Ліра”. Я був там всього тричі. І щоразу фільми були так чи інакше пов'язані з театром. Це символічно ще й тому, що в цій же будівлі знаходиться театр “Актор”. Похід №1: 2012 рік Тоді кінотеатр здається ще називався імені Чапаєва (жах), проте історична назва (з 1913) саме “Ліра”. Я, зелений піструн, пішов на фільм Інгмара Бергамана “Фанні та Александр”. Мало того, що я ніц не відстрелив (а Бергман казав, що знімати фільми варто лише з 30, коли вже маєш певний життєвий досвід), то ще й висидіти на совково-дубових стільцях 3 години 10 хвилин було непросто. Тоді я не знав, що є телеверсія на 5.2 годин, і мені ще пощастило. Я ще тоді не був актором, але мені вже імпонували камерні фільми, які нагадували театральні постановки. Окрім цього, у самому фільму йдеться про театр, і саму стрічку успішно ставили на сцені. Похід №2: 2021 Тут простіше – “Погані дороги”. Ще й у присутності режисерки-сценаристки фільму Наталки Ворожбит. Вона ж і написала однойменну п'єсу у 2017, яку ставили в Театрі на Лівому. Тому не дивно, що фільм теж мав всі атрибути театральності. Стільці вже поміняли, а хронометраж був всього 2 години. З посмішкою згадав, як ледь всидів тут 9 років тому на Бергмані. Похід №3+3.5: 2023 Останні два тижні я проходив інтенсив відомого “Театру дю Солей”, який приїхав до Києва. В рамках цього ультра-крутого процесу нам вирішили показати дві вистави театру. Домовились зробити це два дні поспіль у “Лірі”. З посмішкою згадав, як ледь всидів тут 11 років тому на Бергмані. За півтори години вистави на екрані з’явилось слово “intermission”, себто павза. За три години - оголошення про закінчення першого акту. Загуглив - вистава триває 6 годин. Та нас відпустили всього за 4 з половиною. Під час повторного “intermission”, бо було вже пізно. На другий день я вже знав хронометраж: ті самі рідні 4 з половиною години. Я не звик, як-то кажуть, бінжити серіали. Тому 9 годин перегляду за два дні, ще й в кіно – досвід унікальний. Тепер буде легше опановувати програми європейських фестивалів. Маю надію попасти на якийсь з них в наступному році. В “Ліру” ж вже ходити нема сенсу.