​Пітун може затасувати свої ракети і мопеди собі в “21” (2008), ми сьогодні святкуємо подолання року незламності. З вірою, що зустрічаємо рік Перемоги. Сподіваюсь, гумор і кіно допомагають вам підтримувати бойовий дух, бо саме цей “фронт” я взяв на себе з 24 лютого. Для всього іншого є MasterCard (донатити на справжній фронт). Тож поки в ТікТоці заходить мій Топ-10 фільмів цього року, викладу тут розширену текстову версію. Цікаво, що всі картини, окрім першого місця, мають комедійний присмак. Хоча, враховуючи мої намагання жартувати, це і не дивно. 10. "Я і Фелікс" – український фільм-дорослішання Ірини Цілик. Події відбуваються в 90-ті, і вони тут показані не звичними сірими і “ліхіми”, а теплими і затишними. І це унікальний шанс побачити на екрані прекрасного поета-письменника Юрія Іздрика, який досконало впорався з роллю. Також завжди приємно бачити на екрані знайомі місця (в моєму випадку київський зал «Восход»). Вдалось побачити цей фільм на фестивалі КТК в “Жовтні”, сподіваюсь скоро вийде і на Такфлікс. 9. "Статц". Це документалка для Нетфлікс від Джона Хілла, який зняв фільм про свого психотерапевта на ім’я Статц. В їх діалогах, схожих на звичайну терапевтичну сесію, ви не тільки впізнаєте себе, але і виявите корисні інструменти, що з цим таким собою далі робити. 8. "Скляна Цибуля". Тиждень тому зробив на неї окремий огляд. Лише додам, що сподіваюсь, Ножі Наголо переростуть у круту франшизу. Райан Джонсон вже взявся за написання наступної частини. Ну і Едвард Нортон, звісно, найкращий актор без Оскара. 7. "Трикутник самотності", переможець Канн, йде одразу за Ножами, бо ці дві сатири доволі подібні у висміюванні заможного класу. Попри те, що фільм робить це доволі прямолінійно, все одно це дуже потужна робота в художньому плані. А також тут справедливо насміхаються з росіян, за що теж автоматично плюсик. 6. "Нестерпна тяжкість величезного таланту". Можливо, найсмішніша комедія року (хоча вчора подивився абсурдний Weird: Al Yankovic Story, який може з ним посперечатись). Ніколас Кейдж грає самого себе, стібе себе, а Петро Паскаль лише посилює вереск з усього, що там коїться. Купа відсилок і пасхалок, а для фанів актора цей фільм взагалі стане Біблією. 5. "Банші Інішерина" не могли не опинитись в моєму топі, бо Мартін МакДона складається з усіх моїх улюблених кіно-компонентів: камерність, діалоги, гумор, акторка. Одним словом театральністю. Проте з кінематографічно гарнючими краєвидами острова. А старі друзі Колін Фарелл і Брендан Глісон лише запечатують цю формулу успіху. 4. "Все, всюди і одразу" – це квінтесенція пост-модернізму. Творці картини, як я в 15 років – намішали все. Цей строкатий калейдоскоп треба дивитись не раз, аби вловити всі його деталі. Скажений, але виправдано скажений фільм. 3. Трійку відкривають "Outtakes" зі спешлу Inside. Якщо ви не зрозуміли жодного слова з минулого речення, обов’язково зацініть Бо Бернема, як на мене найкращого коміка в світі. Так, в даному випадку це не повноцінний фільм, і навіть не сам спешл, а те, що в нього не увійшло. Але що мені зробити, якщо він геніальний. До того ж він є на Ютуб. 2. "Памфір". Можливо, найкращий фільм в новітній історії України. Це світовий рівень, і нема жодних сумнівів, що його висунуть на наступний Оскар. І я думаю, що він навіть отримає номінацію. Колорит Буковини з його діалектом, традиціями, гумором і контрабандою створюють майже містичну атмосферу, де туман Карпатських гір може оповити тебе назавжди. 1. Моє рішення піти на "Рішення піти" було одне з найкращих рішень у цьому році. Режисер “Олдбоя” Пак Чхан Ук через 6 років повертається з неймовірним витвором мистецтва, де не просто комбінація всіх деталей складає ідеальну картину, а і кожна деталь є окремим шедевром. Для мене це Топ-1 з великим відривом. На жаль, в інтернетах ще нема “Кита” Даррена Аранофскі, бо саме його я думав потенційно побачити на першому місці. Ще раз вітаю всіх кубриків з прийдешнім Новим Роком! Слава ЗСУ! Слава працівникам інфраструктури! Слава Україні!