​​"Когда мы ездили на первые задачи, честное слово, я хотел, чтобы меня наконец-то, блять, убили" -- А потім мене поховали: монолог Шрека, юриста топової галери і кулеметника ССО Цей текст має кілька особливостей. По перше, він російською мовою, бо так ми його записали. По друге, у ньому є слово "підар", яке ми ніколи не вживаємо у спільноті; але саме так українські військові називають росіян, тому замінити його на щось політкоректне було б нечесно. Вибачте нас, будь ласка, усі, кого це образило. По третє, імʼя Шрека ми не просто так не називаємо; якщо хтось його упізнав (що навряд, але все ж), не паліть. Ми записали цю розмову у госпіталі, куди Шрек із побратимами потрапив після контузії (звідки контузія, читайте у першій главі під назвою "Жопа"). А після інтервʼю пішли у супермаркет вибирати стульчак для унітаза, бо надані госпіталем відповідні девайси, мʼяко кажучи, не приваблювали. Сорян за цю деталь, просто потрібно художньо завершити думку перед тим, як ви поринете у ранкове читання цього одночасно смішного і сумного монологу 👇 https://www.deadlawyers.org/shrek/ Ілюстрації Наталії Козеко