​​Чому ми не в ЄС? (с) всі Важлива риса вступу в ЄС — Україні доведеться відповідати критеріям, або забути про членство і вікувати у кандидатах. Вступ — це довга і методична робота, і Україна вже лупає цю скалу. Трохи розповім вам про те, що відбувається зараз і як виглядає наш шлях додому до європейської родини. Три питання про процедури вступу до ЄС Як середньостатистична людина уявляє собі процес вступу до ЄС: бере, значить, Президент, дзвонить отак по зуму в Єврокомісію, каже “ну, візьміть нас”, вони не зрозуміло про шо говорять мільйон років (по 40 хв за раз) — і врешті нас беруть.  Це, дійсно, довгий процес. Років так на 7-8. Можна хотіти за 2, але вступити все одно за 8. Можна хотіти за 8 — і 30 років сидіти у кандидатах, але це, хочеться сподіватись, не наш кейс.  1. Де ми зараз?  У червні ми отримали кандидатство. А у доважок до нього — 7 рекомендацій, які планували виконати до кінця 2022-го. Але вони достатньо комплексні, задіюють велику кількість суб’єктів, а той рік взагалі був не дуже, тож тепер ми прагнемо повністю їх виконати у 2023 році.  Координує виконання рекомендацій Офіс Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, а також Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції. Міністерства розробляють проєкти законів та державних програм, передбачених рекомендаціями, а Верховна Рада — їх приймає. Ідилія. Виконання усіх семи рекомендацій — умова для переходу на наступний рівень гри, головний приз в якій і є наше повне членство в ЄС.  2. Рекомендації — галочка, що далі? Далі — відкриття переговорів. Хотілось би вірить, що під терміном приховується давногрецька традиція симпозіумів, але ніт. Це насправді просто наше методичне підкорення всього масиву права ЄС — так званого acquis communautaire або просто acquis. Він поділений на 35 розділів, згрупованих у 6 кластерів. По черзі відкривається кожен кластер і його розділи. Задача кандидата: відкрити всі розділи — і успішно закрити їх. Тобто, засвідчити нашу їм відповідність. Для цього є opening та closing benchmarks (умови для відкриття і для закриття) кожного розділу. Така от система ачівок.  Але перед полюванням на ачівки треба зрозуміти, про що взагалі переговорюватись. Для цього проводиться скринінг. Спочатку на спеціальних збіговиськах нам пояснюють, що таке acquis, а потім ми пояснюємо Брюсселю, які у нас є закони і чи відповідають вони праву ЄС. Все ще не симпозіум, на жаль. Брюссель після цього викочує нам звіт з рекомендаціями, як наближуватись до права ЄС.  Щоб прискорити ці потрібні, але не потішні процеси Україна почне само-скринінг до офіційної процедури, щоб на момент її старту вже бути в темі, що треба робить. Сформуємо план впровадження acquis і почнемо транспозицію норм права ЄС у нацзаконодавство.  Довго, нудно і методично ВР прийматиме усі необхідні закони: рибальство, аграрка, індустріальна політика, фінансові послуги, статистика і так далі — право ЄС всюдисутнє.  3. Хто за нас говоритиме? Паралельно з цим формуються команди переговорників. Це спеціально навчені люди, які в міру відкриття кожного з розділів будуть тусить у Брюсселі і пояснювати, що ми впровадили, що не впровадили, що ми не можем впровадить, бо тупо нема повноважень (ТМ). Важливо, щоб ці люде розуміли потреби кожної сфери і захищали її інтереси. Було б круто для цього послухати і почути думку стейкхолдерів: погомоніти з громадянським суспільством, побідкатися з підприємцями, подискутувати з науковцями.  Поки йдуть роки переговорів, Єврокомісія публікує щорічні звіти оцінки нашого прогресу. До речі, перший такий звіт ми очікуємо вже восени 2023-го (швидко, правда?), а навесні — звіт про виконання семи рекомендацій.  *** Коли активна цільова робота українського уряду виллється у нашу повну відповідність вимогам вступних Копенгагенських критеріїв, коли наше законодавство узгодиться із законодавством ЄС — тоді приймається рішення про вступ, підписується угода і ратифікується. Отут вже можна й на симпозіум. На Щекавиці. @yu_shaipova