Рівно рік та майже сім блокнотів тому в моєму житті з'явилася найкорисніша та найтриваліша звичка – щоденні нотатки. З того часу моя щотижнева терапія перекочувала в гігієнічні содзвони раз на два місяці, страх чистого аркуша кудись зник, страх накосячити взагалі трансформувався в нескінченну любов до помилок. Та й просто, знаєте, віч-на-віч із собою стало якось особливо спокійно і добре
Все почалося з ранкових нотаток, суть яких писати одразу після пробудження 3 сторінки. Я багато разів чула про цю практику, але чомусь надихнулася, читаючи саме «Шлях Художника» Джулії Кемерон
Фан фект: префронтальна кора вмикається протягом півтори години після пробудження, тому писати вранці справді простіше — для критики та раціоналізування ще немає ресурсів
Коротше, спробуйте, якщо ще ні, раптом це саме те, чого вам не вистачало)
