Мені 12 років. Дорогою зі школи купую банани та заходжу відвідати бабусю. Відчиняю хвіртку та стукаю у віконце, щоб вона знала — я прийшла. Намагаюся її погодувати, але вона вперто відмовляється. Зате питає, що протягом дня їла я, а потім невідомо звідки дістає гроші та дає, щоб я потішила себе чимось смачненьким. Ми балакаємо ще трохи — вона швидко втомлюється — я уходжу додому. На прощання стукаю ще раз у вікно з блакитними віконницями. Дорогою додому купляю морозиво, не вважаючи на те, що вже середина листопада, зато не тане. Через місяць бабусі не стане, але я все ще пам’ятаю вікна з блакитно-білими віконницями ніби останнього разу стукала в них вчора, а не 15 років тому.
Дякую бренду Symbio та їх колекції «далеке-близьке» за теплі спогади💙
Якщо вам теж відгукується, то придбати можна тут
Зараз ще знижка -25%
#цеточнохорошареклама
