Теоретично я можу поїхати у Львів. До Луцька. Практично щось сталося і я навіть думки про інші міста ігнорую. Мені вже важко так довго знаходитись тільки у Рівному. Але ночувати не в дома я не можу зараз чомусь. Цей дом обійняв мене та не відпускає. Я боюся потягів. Я не хочу маршруток. Я боюся неконтрольованого скупчення людей. Я боюся, що не встигну, якщо щось станеться. А я не в дома. Це насолода та трошки тюрма.