Women & Family Business Summit Є фонд який реально надає українським підприємцям гранти на розвиток бізнесу, навіть бізнес-навчання. Особливо на посилення, релокацію. Ти бізнеси, які мають тверде УТП ( наприклад дерев’яний паркет високого класу для вишуканих приміщень), або сертифіковані (послуги біо лабораторії) або продають щось автентичне ( одяг) активно развиваются на ЕС та шукають як просуватись туди. Наприклад той же паркет відкрив для себе таргетовану рекламу. А виробник будиночків розповідав що, шукає просування на Нідерланди, Фінляндію. Виграли ти, в кого була окрім продажів місія. Створити субкультуру в Україні (химчистка взуття та їх концепт стори), створити ком’юніті жінок, робити щось найкраще ( завод по виготовленню алюмінію), в кого були до війни налагоджені бізнес-процеси та повна прозорість у відносинах з колективом, хто активно шукав вихід та стукав у всі двери (різні ОДА та клуби підприємців на заході України). Ти, хто виграв - релокувався, той масштабувався, бо відновив роботу на звільнених від окупантів территориях. Усі, хто “вижив” дуже допомагали ЗСУ та громаді. Їжею, грошима, приміщеннями, автівками. Розробкой та виробництвом виробів для ЗСУ - унікальні спальники та плащи, наприклад. Усі як один. Всі в один голос казали таке: якщо б тепличні умови, таки як до війни, я був би на тому самому місці. Мій висновок такий: нам треба шукати у клієнти саме такий бізнес, де є щось крім просто продажів. Присутність комьюніті, лояльності їхніх споживачів, покращують результати просування, власники швидко втілюють все, що їм пропонують. Всі в один голос казали що побачили, що українці на рівні з виробниками ЕС або навіть вишче. Питання у сміливості та ще у тому, щоб планку якості підіймати постійно ( у сервісі також). Важливі відносини у колективі, важливі традиції. Це опора та фундамент, який зараз просто спасає людей ( якщо збираємось на каву по вівторках як звикли, значить світ ще не зійшов з розуму).