Сьогодні Андрія. Тому тримайте від А. Пермякова, людини-оркестра. ЯНГОЛ НА МОЄМУ ПЛЕЧІ. Кажуть, янгол, мій охоронець, Сидить на моїм плечі, Він мене не лише боронить, Він мене боронитися вчить. Від корони до омікрону Від всіх чихів, срачів та плачів, Від всіх бід мене завжди схоронить, Янгол на моєму плечі. Його кликали в евакуацію, А у відповідь в усмішці — промені: “Треба біженцям капці, крапельниці А військовим берці та броники.” Він лікує поранених поглядом, А старим, діткам носить харчі. В час повітряної тривоги Роздає від підвалів ключі, Якось грав на клавішах Поклада, І того врятували мерщій... Проводжає потяг за розкладом... Янгол на моєму плечі. Вигляд струджений, усмішка втомлена. Очі чисті, мов джерело. Нещодавно літав до Гостомеля, Щоб підставити іншим крило. Каже, друже, не ображайся, Що я раптом на тиждень зник. Нам з тобою тепер не до жартів, - Мовить мій рятівник-захисник. Просить, вибач, в боях вкрай потрібен: Кулі з градами — рясно дощить. А сьогодні відправлюсь на Південь, Маю там свій поставити щит. Влучно янголи цілять по дронах, Ну а там вже “кричи не кричи” - Відсилаємо вбивць до Харона, - Каже, янгол на моєму плечі. Бо немає у нелюдів Бога, Дика зграя. Сарана сатани. Ні духовного, ні земного, Там церквах курять ладан війни. Молить, вибач, щоденна потреба, Ми гуртуємо янголів крила. Щоби янголи закрили небо, Бо ніхто, крім нас, не закриє. Бережи себе, друже, я поруч, Я найближчий з твоїх глядачів. Але треба підвозити порох, - Мовить, янгол на моєму плечі. Україну святу боронити - Всі ми янголи взяли мечі, Ти тримайся, мушу летіти, - І стоїть тепер вдень і вночі. Від Карпат аж до териконів, Від Чернігова до Керчі. Захисник, рятівник, охоронець - У кожного з нас на плечі! Андрій Пермяков