Слідкуючи за Чемпіонатом Європи, і працюючи тут, я щодня отримую тонни контенту. Я знаю чому нідерландці не стартують у велотреку, як справи після падіння у британок, що не так з підготовкою у українок, де і як тренувалися поляки. Я отримую купу відео, інтерв‘ю і матеріалів, тому і сам можу розповідати про турнір. Навіть дуже сильно слідкуючи за Мажором по доті я не знаю ніхуя. На Мажорі немає преси, весь контент який є, це епізодичні післяматчеві банальні інтерв‘ю на сцені, або вирізки з твітеру Сайберлайта. Все.. Організаторам, Валве, клубам, гравцям насрати на те, чи будуть про них писати і читати. Їм воно не треба, і навіть якщо я захочу взнати де і як готувались до Мажору Ель Чача і Бісткости, я просто цього не знайду. Хіба хтось з стрімерів іспаномовних на стрімі розкаже. На турнірах немає концепції мікст-зон де представники медія можуть поспілкуватися з гравцями чи тренерами. Колись були медіа-дні, але це дічь, за два дні до турніру гравців фоткають доя титрів і вони дають якесь інтерв‘ю Слаксу ні про що. Якщо оргам, валве, командам, гравцям похуй. Чому глядачам має бути не похуй?