Насправді, пост Петрика неймовірно вчасно написаний. Ось задумайтесь коли ви востаннє читали статтю про доту чи про КС. Ну наприклад щось типу "Чому у Польщі дота не популярна, але там зявились такі зірки як Ніша та Міракл", чи шось пов'язане з балансом героя, чи порівняння регіонів, чи хоча б щось не жовтушне, і не новинне типу "Наві виграли в доту"? Пригадали коли? Ото ж бо й воно. Кіберспортивних журналістів не існує, є кілька бажаючих, але вони поки "Two years from two years away" І тут мені здається треба копати глибше, тому що найбільша проблема це не відсутність журналістів, а відсутність попиту на роботу журналістів. Еспортивне комьюніті в Україні достатньо набралось від наших північних сусідів, і воно звикло до гівна. Ну тобто відоси якось притрушеного на Ютубі з жовтушним заголовком і з вирізками з твіттера вже вважаються контентом, хоча це не журналістика. Новини взяті з твітера Спіріт - це не журналістика. Але таке враження що воно нікому й не потрібне. Ви добре знаєте, що для мене кіберспорт був і є, лише сходинкою в моїй кар'єрі, і певно помітили що останні 1,5 роки я все менше працюю в ефірах кіберспорту, і все більше в спортивних ефірах. І там я уже працював на двох Олімпіадах, на двох фіналах Ліги Чемпіонів і ще багато де. І коментування класичного спорту мене вабить не тому що в кіберспорті я в принципі все що може досягнути коментатор, я досягнув, і мені там більше робити нічого, а тому що в класичному спорті глибина контенту, цікавість до контенту на кілька рівнів вища, цікавіша, глибша. Тут люди читають статті про дитинство, старт кар'єри і розвиток баскетболіста, людям цікаво дізнатися чому вчора на 400 метрів з бар'єрами встановлено шалений світовий рекорд, люди слухають кожну прес-конференцію нового тренера ПСЖ, народ цікавиться цим просто з неймовірною глибиною, на якомусь фантастичному рівні. І ось це круто, круто створювати контент для таких людей. Звичайно аудиторія класичного спорту в сотні разів вища від епорту, це зрозуміло. Так само як зрозуміло, що там більше грошей, можливостей, рейтингів, популярності як для журналістів так і для коментаторів. Але, ось цей абсолютний застій у контент-мейкерстві в еспорті це ж піздєц. І ніхто навіть не пробує, абсолютно усі типу журналісти - то насправді блогери, абсолютно усі типу сайти де працюють псевдо-журналісти - це просто трафікопомийки, і 2-3 рази на рік виходить який матеріал типу статті Яни Мєдведєвої чи Поліна Машина. Та це фігня, цього мало. Якщо аудиторії не цікаво, то чому автору має бути цікаво?