​​Нічний кошмар чи чудовий сон? Витвір нашої уяви чи витівки когось іншого? Час, коли людина найбільш вразлива – миттєвості сну. Ми відпочиваємо, а мозок насправді продовжує працювати. Так само як і наш головний герой у серіалі The Sandman – Пісочник, він же Морфей, він же повелитель снів та правитель кошмарів. Ми знайомимось з головним героєм, коли не ми, а він найбільш вразливий – полонений людьми, які насправді полювали на його сестру Смерть. Йому доведеться понад 100 років провести у в’язниці, аж поки нарешті він не вирветься на волю, аби зрозуміти, що за його відсутності людство майже лишилось без спокійних чудових снів, один з його кошмарів з зубами замість очей вбиває направо та наліво, а царство снів занепало та майже втратило своїх мешканців. Морфей зробить все, щоб повернути владу, силу та такі потрібні артефакти – його пісок у сумі, дивний шолом та рубін, здатний перетворити сни на реальність. Разом з ним ми помандруємо між світами, прогуляємось зі Смертю та відвідаємо пекло. Ось перед нами Каїн та Авель. Каїн щодня вбиває Авеля, але не перед сніданком. Ось чолов’яга, який обрав вічне життя і кілька століть потому продовжує ним насолоджуватись. Ось спадкоємиця славнозвісного прізвища Константин, яка полює на демонів та всіляку гидоту. А ось і сама Люцифер у власних покоях. Коли Netflix взялись екранізувати відомий комікс Ніла Геймана, мені одночасно було дуже цікаво та дуже страшно. По-перше, сам Гейман одразу ж долучився до процесу, а це зазвичай призводить до дослівної екранізації, причому те, що працює на папері, не візуалізується. По-друге, якось останнім часом їхні екранізації мене не дуже захоплювали. Але цей твір, просякнутий неймовірним почуттям гумору Геймана та його вмінням будувати нові світи, мав давно перейти у нову форму. На диво, це вдалось – якщо ви зможете проковтнути першу серію та не вдавитись нею, кинувши все це одразу (вона дійсно важка, але важлива для побудови вторинного всесвіту, куди запрошує нас автор, нам потрібно розібратись, що ж насправді сталось, але це буде важкувато та аж надто драматично), далі на вас чекають новели-перлини з дуже цікавими персонажами та історіями. І Пісочник тут швидше не головний герой, він об’єднує історії, але в центрі він тільки у кількох з них. Головне у Геймана – завжди історія. Заплутана, красива, з власною міфологією та грошима Netflix, які дозволяють зробити дуже багато. Цей світ змусив навіть мене на кілька годин забути про те, що відбувається навколо, а це зараз надзвичайно важко. Він затягує та полонить, наче вир, з хорошими сюжетами, продуманими діалогами та цікавими історіями. А ще там дуже магнетична музика. Після основних серій вийшли ще дві фічуретки, об’єднані в одну бонусну серію – анімація про котів (через цю бонусну серію авторам відмовили всі інші телеканали та стримінгові сервіси, ніхто не хотів змішувати візуальні жанри настільки) та історія полоненої музи в руках у деспотичного чоловіка. Раджу знайти час, взяти чашку смачної кави та дозволити собі помандрувати хвилями снів та кошмарів. Цікаво буде точно! #tv2022