​​Другий сезон шведського драмеді «Кохання та анархія» (Love & Anarchy англійською), який вийшов цього тижня на Netflix, насправді сподобався мені менше за перший. Чому? Мабуть, через серйозність всього, що відбувалось на екрані – аж надто важко сприймати певні проблеми героїв, коли очікуєш розслабитись та посміятись разом з ними. Це сезон про втрату. Причому одну з найважчих у житті – про втрату батьків. І Софі намагається сама впоратись з тим, що на неї навалилось – розлучення, смерть батька, новий статус на роботі, ще й стосунки, від яких вона чогось хоче, але сама не знає чогось. І ось весь сезон вона шукає - себе, можливість заспокоїтись, новий шлях для видавництва та спосіб прийняте те, що з нею відбувається. Як завжди, з задоволенням подивилась на проблеми видавничого бізнесу у Швеції – все те саме, що й у нас, книжки продаються не дуже, але класно продаються відомі блогери або, наприклад, новітні формати. Якщо вам сподобався перший сезон, обов’язково гляньте, але налаштовуйтесь на те, що сильно весело не буде, швидше часто буде дуже боляче за героїв. Про перший сезон можна почитати тут.