​​Молода пара Кіран та Джемма вже шість років разом. Вони живуть у Лондоні. Кіран працює парамедиком, у Джемми невеличка кав’ярня, де вона сама готує, прибирає, робить ремонт та веде бухгалтерію. З грошима скрутно, тому Кіран й Джемма вирішують здати кімнату - мешкають вони у невеликій квартирі над кав’ярнею. Так у їхньому домі з’являється Рей - олімпійська спортсменка, синхроністка, яка все своє життя присвятила професійному плаванню, але після травми на змаганнях була змушена завершити кар’єру. Всім їм трохи за 30, всі намагаються вижити у сучасному різнобарвному Лондоні. Поступово Кіран та Джемма обидва закохуються у Рей, яка також закохана у них обох, і що з цим робити не знає жоден. ВВС продавали Trigonometry (Тригонометрія) як історію про кохання втрьох, що насправді, мабуть, швидше відбило їм аудиторію, частина з якої точно вмикала заради пристрасних сцен сексу, а в результаті побачила повільну чуттєву історію про прийняття себе, своїх почуттів до інших людей та спробу осяйнути, що важливіше - стереотипи гетеросексуального суспільства чи власні почуття. Жоден з героїв до того не мав поліаморних стосунків. Мабуть, це найцікавіша частина історії - це було для них так само незвично, як і органічно. Але модні нові ярлики - поліаморія, відкритий трикутник, закритий трикутник тощо - їх зовсім не цікавлять, вони не те, що не готові дати цьому назву, вони спочатку не готові це прийняти. Маленькими кроками Кіран, Джемма та Рей намагаються розібратись, що їм робити та як жити - Кіран та Джемма одружені, Рей не має жодного статусу, жодних прав, якщо раптом щось станеться, навіть попри те, що вони живуть разом, ділять дах та витрати, а потім й відповідальність за кав’ярню. Самі Кіран та Джемма спочатку мучаться, що робити з почуттями до Рей, поки нарешті не зізнаються один одному, що з ними відбувається і не приймають це, оскільки іншого варіанту немає. У поліаморних стосунках мені завжди було цікаво, як люди можуть впоратись з ревнощами та чи ревнують вони взагалі? Як побудований їхній побут? Як це сприймають друзі та близькі? Чи вони завжди все роблять втрьох (або більше) чи, можливо, залишаються вдвох? Trigonometry саме про це - про крихкий, наче кришталева ваза, світ всередині поліаморних стосунків, всередині рівнобічного трикутника, де є місце ревнощам, побутовим суперечкам та розмовам з батьками. Одна з найсильніших серій - це серія про маму Рей, про те, як вона дізнається про особисте життя доньки та намагається це прийняти. Це дуже камерний, повільний серіал. В ньому немає неймовірних вирів почуттів. Він теплий та спокійний, чимось схожий на артовий фільм, а чимось на класичні британські серіали. А ще він класно зіграний. Майже все тримається на акторській грі, коли дивишся на цих трьох та готовий вірити їм від початку до кінця. Мені було цікаво. 8 серій пройшли на одному диханні. Цей серіал, в першу чергу, про кохання, яким би воно не було, і про моє улюблене - говорити потрібно про все і завжди, тоді проблем в нашому житті буде набагато менше.