Раз чи двічі на рік трапляються такі проєкти, про які спочатку майже ніхто не знає, а потім пишуть та говорять всі. Цього року одним з таких проєктів точно буде Our Flag Means Death («Наш прапор означає смерть») про пірата-джентльмена Стіда Боннета та грозу морів капітана Чорну Бороду. Спочатку про серіал було відомо тільки те, що продюсує його та грає одну з головних ролей неймовірний Тайка Вайтіті, а це вже причина подивитись. Більше жодних цікавих зачіпок не було, аж поки серіал не вийшов та не здобув такої популярності, що зараз його успіх вже порівнюють з Ted Lasso. До речі, мабуть, не тільки успіх – вайб той самий: це тепла історія, від якої тобі одночасно дуже добре та дуже сумно. Все, як любить Вайтіті, хоча він жодної серії не написав та, як говорить автор проєкту Девід Дженкінс, взагалі намагався не втручатись. Перші три серії дались мені важко, попри всі нахвалювання критиків та друзів, яким я вірю більше за критиків. Якийсь дядько з кризою середнього віку, дружиною, двома дітьми та нормальними статками вирішив, що йому все набридло, всіх кинув, винайняв команду піратів, яким платить зарплатню, та поплив підкорювати моря. У такому фарсовому ключі нас знаймлять з Стідом Боннетом та його командою. Персонаж історично реальний - справді такий був, володів плантацією, потім вирішив стати піратом, навіть на короля певний час намагався працювати. А ще він плавав з легендарним піратом Чорною Бородою, і саме тут починається найцікавіша частина нашої історії. З появою у серіалі Чорної Бороди змінюється і динаміка, і сама історія. Всі інші герої наче відходять на другий план, а нам розповідають історію Стіда та Чорної Бороди. І спочатку ти думаєш: «Та нє, далі звичайного бромансу вони не підуть!», а потім вони йдуть далі, ти разом з ними, і поступово розумієш, що вся динаміка вибудовувалась саме так, іншого шляху не було. Дженкінс знімав ромком про двох піратів – Стіда, якого все життя змушували робити те, чого він робити не хотів, в якого ніхто ніколи не вірив, тому і брати відповідальність на себе він не дуже поспішав, та про Еда, який став Чорною Бородою, та теж ніколи в житті нічого хорошого не бачив, аж поки не зустрів Стіда. Моя улюблена комічна серія з ними - бал на кораблі, до якого Стід готує Еда, розповідаючи йому якою виделкою їсти та як працює пасивна агресія. Ця добра та дуже справжня історія (і зараз є не про історичні деталі) наче просякнута світлим сумом, тобі і смішно, і сумно, а іноді дуже шкода героїв, які стають заручниками і власних комплексів, і нав’язаних суспільством стереотипів. Показовим персонажем стала дружина Стіда – вона наче почала жити лише після того, як Стід втік. Всі навколо вважали її вдовою, вона жила, як хотіла, знайшла кохання, аж раптом чоловік вирішив повернутись та знову понівечити все її життя. Ані вона, ані Стід не знайшли щастя в цьому шлюбі, який їм обом нав’язали, тому вирішують взятись за ситуацію власноруч. Our Flag Means Death – це прекрасні акторські роботи. Тайка Вайтіті робить зі страшного пірата Чорної Бороди майже те саме, що він зробив з Адольфом Гітлером, граючи його у «Кролику Джо-Джо». Ти розумієш, що дивишся на злочинців, які заробляють на життя крадіжками та вбивствами, але раптом смієшся разом з ними, переживаєш, що буде далі та чи знайдуть вони нарешті те, чого шукає кожен з нас – внутрішнього спокою та щастя. Серіал вже подовжений HBO Max на другий сезон (ще б пак!), Дженкінс каже, що загалом має бути три. Чекаємо! #tv2022