​​Романи Саллі Руні – це історії від мілленіалки для мілленіалів, як вона сама часто каже. Екранізації її романів – трохи інша історія. У 2020 Normal People («Нормальні люди»), екранізація другого роману Руні, став суперхітом. Та сама команда цього року адаптувала для телебачення перший роман Руні Conversations with Friends («Розмови з друзями»), який приніс авторці світове визнання. Скажу відверто – для мене Normal People у телевізійній версії залишились незрівнянними, неймовірно точними, тендітними та дуже болісними, романтичними та жорстокими. І разом з книгою були наче єдиними цілим. Друга спроба вийшла іншою – книга дала мені набагато більше для розуміння героїв, ніж серіал, залишилось певне відчуття однобокості, хоча стиль твору на місці - невпевнені рухи, пристрасні розмови, гнітюча мовчанка та біль. Болем тут просякнуто все – фізичним, психологічним, болем втрати та болем радості. Перед нами дві молоді дівчини, колишні коханки, Френсіс та Боббі. Вони разом вчаться та разом читають зі сцени гострі вірші, які пише Френсіс. Якось дівчата знайомляться з відомою письменницею Мелісою та її «трофейним чоловіком» Ніком. Стосунки двох пар змінюють життя кожного з них. Боббі подобається Меліса, та наче теж не проти, але кохає чоловіка, Френсіс страшенно закохана у Ніка, який продовжує кохати дружину, але й має глибокі почуття до Френсіс. А Френсіс, своєю чергою, розривається між своїми почуттями до Боббі та Ніка. Це історія про те, що не буває чорного та білого, а у історіях Руні, як і часто в житті, не існує моногамії. Люди здатні відчувати весь спектр абсолютно різних почуттів до зовсім різних людей одночасно. А ще вони не вміють про це розмовляти. Найбільша проблема всіх стосунків – люди не знають, як про них говорити, як сказати про те, що мучить, гризе зсередини, про те, що болить. І дозволяють страхам, сумнівам та гніву їсте себе та зводити всі почуття нанівець, тому що нікому від цього не буде добре. Ця історія про те, що варто навчитись розмовляти. Не брехати, не мовчати і не намагатись когось захистити, а сісти та поговорити. І від цього легше дихати буде всім. Якщо ви будете дивитись Conversations with Friends, то десь зловите себе на тому, що вам сумно або навіть нецікаво, а десь точно будете знати, що саме так у житті, пройдете по межі між чуттєвістю та відвертістю, але тут не буде стільки аж прямо еротичних сцен, як було у Normal People, це трохи інша історія. До речі, не знаю, як вам, але в книзі для мене було 3 головні герої – Френсіс, Нік та Боббі, а тут Боббі значно менше, історія Френсіс та Ніка виходить на перший план. Попри все, Conversations with Friends варто подивитись. Це класні акторські роботи, неймовірна режисура, яку помітно з перших кадрів, а ще це насправді екранізація, не за мотивами, а за текстом. Хай з відступами, але все ж екранізація. #tv2022