Ви прокидаєтесь у лікарні. Навколо бігають лікарі, медсестри, сновигають якісь люди. Всі кричать. До вас підходить лікар. Уважно дивиться на вас. Розвертається та йде геть - в нього телефон дзвонить, йому не до вас. За 5 хвилин він повертається, дивиться на вас порожнім поглядом. Він не спав вже кілька днів. Вдома проблеми. Поїсти не встигає. Перевдягнутись теж, та й навіщо - за кілька хвилин його свіженька форма з автомату буде уся в блювотінні. Ось десь приблизно так починається та завершується чудовий автобіографічнйи серіал за однойменним романом Адама Кея This Is Going to Hurt (Буде боляче), де він загдує свої будні у родільному відділені звичайної лікарні у системі NHS (National Health Service) у Британії. Це звичайні громадські лікарні для всіх. Вас приймуть безкоштовно. Але будьте готові до відповідного ставлення. Події розгортаються на початку нульових, з того часу багато змінилось в британській медицині, особливо за часів пандемії, але, думаю, ви точно впізнаєте у цих втомленних обличчях, синіх коридорах та обшарпаних палатах наших лікарів та наші лікарні.
This Is Going to Hurt часто порівнюють зі Fleabag, мовляв, це чоловіча версія. Доля правди в цьому є - гостра сатира, самоіронія, зламана четверта стіна та неймовірний сум, яким наче просякнута вся історія нашого героя та його друзів, співробітників, рідних. Ось його мати, яка абсолютно не вірить в сина, не розуміє його та не приймає його орієнтацію. Він мав би одружитись он з тієї файною дівчинкою. А ще заробляти купу грошей у приватній практиці, як його батько. Ось друзі, з якими наш герой весь час потрапляє в ситуації, від яких всім ніяково, але всі мовчать. Ось його хлопець, якому Адам не може розказати про свою роботу, тому що така він людина - простіше розказати нам, глядачам по той бік екрану, хоча ми теж термінологію не розуміємо. Ось його молоденька учениця Шруті, для якої все тільки-но почалося, але вона вже така втомлена життям, депресія роз’їдає зсередини і не відпускає. До речі, у книзі її не було - це ідея авторів серіалу, але для мене ця драма - найбільша з усіх в серіалі.
Це працює. Багато в чому завдяки неймовірному таланту Бена Уішоу - йому віриш одразу. Багато крові, багато натуралістичних сцен, багато сміху, багато страху. Це ідеальне драмеді - вам дуже смішно, а за секунду буде боляче, дуже боляче, до сліз.
#tv2022