​​Я обожнюю Оскара Айзека. Захоплююсь його талантом, його неймовірними перевтіленнями та рідкісним підходом до вибору ролей: від величезних блокбастерів до інді, від карколомних сюжетів до майже театральних вистав. І чим старшою я стаю, тим більше хочеться стежити за ним, його ролями, його метаморфозами. Ще у січні я писала про Scenes From a Marriage, де його герой йде болісним шляхом прийняття нової реальності для себе та своєї родини. Moon Knight – не менш болісна історія, хоч і супергеройська. Дякую їй, що захоплювала мене хоча б на миттєвості між повітряними тривогами. Миттєвостями цієї весни… Місячний лицар до появи в серіалі Marvel на Disney+ ніколи не був персонажем марвелівського кіновсесвіту. Ба більше, ніхто його там і побачити не очікував. Я не належу до фанатів марвелівських проєктів, хоча завжди їх з цікавістю дивлюсь, а деякими навіть захоплююсь (Loki, привіт!), тому Місячного лицаря мені треба було, так би мовити, «продати». І тут на сцені з’являється Оскар Айзек. Продано! Коли до акторського складу долучився Ітан Хоук, а у крісла шоу-раннерів сіли кайфові хлопці – режисери Аарон Мурхед та Джастін Бенсон, вибору в мене не лишилось зовсім. Стівен Ґрант працює в музеї, захоплюється єгиптологією, щодня дзвонить мамі, говорить з чудернацьким, аж надто карикатурним британським акцентом і виховує рибку. Марк Спектор – жорстокий американець, який може однією лівою покласти з 10 найманців, а правою при цьому ще й вести машину. Ці двоє – одна людина з розщепленням особистості. І їх обрав своїм аватаром єгипетський бог Хонсу, який оголосив війну богині Амад. Хонсу та Амад насправді мають спільну мету – справедливість та знищення зла, але методи в них зовсім різні. Хонсу готовий жорстко покарати кожного, хто скоїв злочин. А Амад вважає, що якщо злочину можна запобігти, то чого чекати? Вб’ємо зараз, щоб цього не сталось. Історія абсолютно не нова – це класичне питання про малятко Гітлера, але під єгипетським гострим соусом. У Амад та Хонсу є аватари – люди, яким вони надали суперсили та доручили чинити правосуддя. Марку давно набридло бути аватаром Хонсу, а Стівен взагалі не здогадується про його існування, поки одного дня ситуація абсолютно не виходить з-під контролю. А далі в нас з’являється сучасний Єгипет, де є не тільки пустеля та верблюди, а й неймовірний нічний Каїр, давньоєгипетські боги з їхніми аватарами, навіть єгипетська супергероїня та психіатрична клініка з бегемотами (не питайте, це треба дивитись). Сказати, що це кращий серіал від Marvel не можу, але він однозначно вартий уваги – режисура, акторська гра, спецефекти. Іноді здавалось, що це кіно, яке можна було б спокійно подивитись на великому екрані, трошки порізавши, а потім я думала про те, що тоді б нам не вистачило бекграунду. Окрім стандартної супергероїки, у Moon Knight є велика драма – життя людини з розщепленням особистості (це, звісно, не Біллі Мілліган, але сцена після титрів фінальної серії нам багато на що натякає), причому каталізатором стала не менш велика травма. І як ця лінія зіграна, як взаємодіють Стівен и Марк, а особливо як показана та написана вся лінія з психіатричною лікарнею – це варте всіх зайвих сцен. Цей прийом не новий, але тут він працює на всі 100%. Аби зіграти Марка та Стівена, Оскар Айзер просив свого брата бути його партнером на знімальному майданчику – спочатку він грав одного, потім іншого, і це філігранна архітектура кадру, неймовірна майстерність акторська, режисерська та операторська. Не обійшлося без жіночих образів, хоча хотілось більше – однієї Лейли замало, і мені її все ж таки перекрив головний герой. Disney+ позиціонує серіал то як мінік, то як перший сезон. Про другий сезон поки нічого невідомо. Як і про появу Місячного лицаря у марвелівському кіноканоні. Хоча у мультивсесвіті можливо, звісно все. Я б, наприклад, подивилась, скільки насправді особистостей у Стівена/Марка. І на аватара Осіріса. Або ще когось з єгипетських богів. А ще наскільки класно було почути у фіналі, як Оскар Айзек говорить рідною іспанською. Особливий кайф. #tv2022