Війна. Шлях до перемоги.
Фото під цим постом зроблено у день нашого прориву до Дудчан та зачистки н.п. Золота Балка, Гаврилівка, Михайлівка у перший тиждень жовтня.
Незмінним командиром тактичної групи "Кривий Ріг", потім "Саксагань", зараз комендатури Сил Оборони міста є комбриг нашої Бригади Нацгвардії (частини 3011) Білоусов Володимир Леонідович.
З відомих мені - це єдиний випадок, коли командиром тактичної групи є не представник ЗСУ, а представник Нацгвардії, як складової Сил Оборони.
Нагадаю, що в перші три тижні війни у Кривому Розі не було армії. Лише один батальйон ТРО, який ще формувався, та кадрові частини Нацгвардії лише зі стрілецькою зброєю та двома 120-ми мінометами.
І коли колона окупантів із Херсона йшла на Кривий Ріг, а її дозор майже дійшов до меж міста та вперся у виставлені нами БЕЛАЗи з пробитими картерами та колесами, то за БЕЛАЗами були саме нацгвардійці. І коли ми підривали мости та тунелі на півночі Херсонщини, то у бойовій охороні у візуальній видимості ворога були також нацгвардійці.
Бійці частини 3011 року героїчно билися в Маріуполі, багато хто досі перебуває в полоні. Батальйон оперативного реагування та інші підрозділи покрили себе славою під час зачисток Високопілля, Золотої Балки, Михайлівки, Гаврилівки, Дудчан та багатьох інших населених пунктів.
До війни я не був знайомий із Володимиром Леонідовичем, а зараз здається, що ми разом все життя.
Справжній полковник. Сміливий, розумний та обережний. Хлопець із Буковини, який зробив величезний внесок в оборону нашого міста.
P.S. Третій на фото на Кавуні – Серьога Федосенко, про нього буде окремий пост.
