Коли все це закінчиться, сподіваюся, ми перестанемо приймати як належне прості речі, з яких складається наше життя. Кава з друзями. Концерт в п'ятницю ввечері. Добрі погляди перехожих. Час, проведений з бабусями і дідусями. Обійми з улюбленими людьми. Бесіди з сусідами. Ранкові поїздки на роботу. Навчання щотижня. Звичайний вечір вівторка.  Саме життя. Під час цієї війни, не забувайте про любов, надію і емпатію. У цьому полягає наше бажання: нехай любов і людяність не покинуть нас зараз, і залишаться з нами після. @Dankovv