Доросла людина або ж дитина блукає сама на вулиці. Вигляд у неї безпомічний та розгублений. Просить про допомогу чи навпаки не може говорити. Усе це — ознаки дезорієнтованості, психоневрологічного розладу, який може виникнути через шок. А тому, хто пережив обстріли, для цього інколи достатньо почути травневий грім. ❓Тож як допомогти такій людині? 📍Встановіть контакт, залучіть людину до взаємодії. Скажіть: «Кивніть, якщо мене чуєте», «Мене звати (назвати своє ім’я). Як звуть вас?». До дитини: «Як звати твою маму, тата, брата?», «Я зараз стискаю твою руку, стисни у відповідь мою». 📍Скажіть, що людина не сама, ви їй будете допомагати. Приміром: «Я тут», «Я поруч», «Ми разом». 📍Активуйте раціо. Зверніться до людини по імені та запитайте, який сьогодні день, число, місяць, що сталося, чи є поблизу рідні, адресу, телефон. 📍Поверніть зв’язок із реальністю. Опишіть довкілля та подальші дії. Наприклад, якщо неподалік пролунав вибух, спокійно скажіть: «Поруч вибухнув снаряд, нам треба встати і йти в укриття». 📍Якщо людина доросла, поверніть їй самостійність. Важливо, щоб вона робила те, що може сама. Використовуйте замість прохань наказовий спосіб. Спокійно скажіть «Налий собі води та випий», «Візьми дитину за руку». ❗️Важливо❗️ Кваліфіковано допомогти людині, яка перебуває у такому стані, можуть лише лікарі-психіатри або психологи. Але ви можете надати первинну психологічну підтримку та допомогти знайти близьких. Якщо не вдається це зробити самостійно, повідомте поліцію за номером 102 (людина/дитина вже може перебувати в розшуку) або швидку допомогу за номером 103. Кваліфіковану допомогу також нададуть за номерами 0-800-50-02-02 (телефон довіри МВС), 044-254-91-02 (кол-центр МВС) та вкажуть на подальші дії. @slovaklaw