Каннський кінофестиваль. Нагадав слова героя Чапліна, які прозвучали з екранів у 1940 році: «Людська ненависть пройде, і диктатори помруть, і влада, яку вони забрали в людей, повернеться до людей. І поки люди вмирають, свобода ніколи не загине…» Відтоді людство зняло чимало прекрасних кінокартин. Здавалося, що всі вже зрозуміли, що підкорювати людей можна прекрасним, збираючи їх біля екранів, а не потворним, збираючи їх у бомбосховищах. Здавалося, що всі вже думали, що хоррор у вигляді повномасштабної війни, яка може охопити весь континент, більше не матиме продовження. Але знову, як і тоді, є диктатор. Знову, як і тоді, є війна за свободу. Знову, як і тоді, потрібно, щоб кіно не було німим.