​​Віскі, вода і холера Два дні тому, я прокинувся і перше, що я дізнався - це те, що у нас вдома зникло світло і вода. Почувши цю інформацію, мій заспанний мозок почав згадувати університетські пари гігієни, де нам розповідали як дезінфікувати річну воду. Невелика річечка, в мене, протікає поряд. Спойлер: як зробити річну воду придатною для пиття я так і не згадав, але згадав одну цікаву історію із 19 століття. Одного разу, коли про гігієну знали дуже мало і великий Лондон зливав свої нечистоти в Темзу по течії вище, ніж набирав для пиття. В одному бідному кварталі, майже всі жителі захворіли великою та страшною холерою. Всі та не всі - здоровими залишились тільки пияки, які щоденно засідало в одном пабі. Як думаєте чому? Це питання зацікавило і одного молодого лікаря, звали його Джон Сноу. Він вже довго бродив по Лондону замальовуючи карту водопостачання кварталів, щоб довести свою водну теорії розповсюдження холери. Але труби перепутанні були настільки, що зрозуміть в який дім і від якої компаніїї іде вода, було дуже складно. Зачіпка з пабом стала новим доказом. Справа залишалось за малим, зрівняти випивку в різних питтєвих закладах. Джон відправився до експертів та став мучити бідних пияк, яким і так було не солодко зранку, питанням: "що такого особливого в том барі"? Відповідь виявилась доволі простою - бармен не розводив віскі водою із колонки, а одже до потрібної кондиції дійти можна було значно швидше.  При цьому чистий віскі дозволяв і не заразитися холерним вібріоном, в той час як інші жителі кварталу, які віддавали перевагу воді над віскі, спокійно несли його в свій дім: в відрах, фляжках та банках з місцевої колонки. Так один чесний бармен врятував своїх відвідувачів від холери чистим віскі та якоюсь мірою допоміг зрозуміти етіологію хвороби та реформувати цілу систему охорони здоров'я.